UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗ історії села Тисів (реферат)
Авторdimich
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3369
Скачало370
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з краєзнавства

 

З ІСТОРІЇ СЕЛА ТИСІВ

 

Поміж високих гір, у вузькій долині, на берегах швидкоплинної гірської

річки Сукіль розкинулось мальовниче село Тисів. Як і кожне давнє село,

воно овіяне таємничими легендами. Ніхто не може сказати достеменно, коли

воно було засноване і звідки походить його назва. Хоча перша письмова

згадка про Тисів датується 1464 роком, але люди тут жили набагато

раніше.

 

Старожили кажуть, що перші поселенці появилися тут в часи

монголо-татарської навали. Коли орди Батия вступили на землі могутнього

тоді Галицько-Волинського князівства і повоювали Галич та інші міста,

багато людей, щоб не потрапити у полон, втікали у дрімучі ліси. Оскільки

ординці виросли на безкраїх степових просторах, то гори й ліси, де не

могла пройти їхня швидка кіннота, наганяли на них страх і ставали

надійним захистом для втікачів. Саме в той страшний час, як каже одна з

легенд, прибилася у долину річки Сукіль, по берегах якого ріс тисовий

ліс, сім'я якогось Яна: чи то поляка, чи то чеха, чи словака. Згодом

сюди забрело ще кілька сімей-втікачів. Так появився хутірець, який в

честь того Яна і назвали Янковом. Так почалося народження села Тисова.

 

З плином років у Янкові населення і сімей все більшало і більшало. Так

виник новий хутірець Янківець, а там і Церківний.

 

Коли помер останній Галицько-Волинський князь Юрій-Болеслав, за галицькі

землі ведуть боротьбу Польща й Угорщина. Аз 1387 року Галичина

переходить у власність Польщі. Польські поміщики захоплюють селянські

землі, запроваджують поступово кріпосництво. Це викликало невдоволення у

селян, багато із них з рівнинних, придатних для землеробства територій,

утікали в гірську місцевість, де кріпосництва ще не існувало. Крім того,

наприкінці XV — початку XVI ст. галицькі землі зазнавали спустошливих

набігів кримських татар і турків. Вони знищували міста й села, а

населення забирали у неволю. Тому чимало людей із цих небезпечних

територій, рятуючись від ординців, покидали рідні місця й утікали в

гори. Всі ці переселенці осідали в присілках: хто в Янкові або в

Янківці, хто в Церківному, а хто на нових придатних для життя місцях.

Так поряд з цими присілками вздовж річки Сукіль на зарінках виникають

нові присілки, як Демня, Долішній і Горішній кінці. А оскільки всі ці

присілки ховалися серед тисових лісів по обидва береги річки Сукіль, то

й утворили село Тисів. Найдавніша письмова згадка про Тисів датована

1464 роком.

 

Тис — дерево для мешканців села служив матеріалом, з якого будували

оселі, виробляли меблі, знаряддя праці тощо. Протягом століть це цінне

дерево було вирубане і сьогодні його уже не зустрінеш. Тільки в Бубнищі,

біля скель Довбуша, можна побачити, як останні реліквії тих часів, два

тиси.

 

Крім тисових лісів, околиці села були багаті на соляну ропу та болотяну

руду. В примітивних демнях-домнах (звідси назва присілку Демня) з

болотяної руди наші предки ще з незапам'ятних часів добували залізо, з

якого виготовляли знаряддя праці й господарські речі. Рудний мазут також

використовували для змазки возів, взуття, освітлення жител тощо.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ