UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРилеєв Кіндратій Федорович – життя та творчість (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1415
Скачало235
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з світової літератури

 

РИЛЕЄВ Кіндратій Федорович – життя та творчість

 

РИЛЕЄВ. Кіндратій Федорович [18(29). ІХ.1795, с. Батово Софійського в.

Петербурзької губ.— 13(25).VII.1826, Петербург] — поет. Декабрист. З

1801 по 1814 р. Р. учився в 1-м кадетському корпусі в Петербурзі. Тут

його застали звістка про напад Наполеона на Росію, про просування

французів до Москви, про перемогу російських військ над грізним ворогом.

Як і багато хто його однолітки, Р. рвався на фронт. Патріотична наснага

спонукує його взятися за перо, і він пише оди «Любов до вітчизни» (1813)

і «Князю Смоленському» (1814), прозаїчну «Переможну пісню героям» (1813)

і ін. Незважаючи на схематичність побудови й у цілому учнівський

характер цих добутків, у них передчувається майбутній Р. Молодий поет

славить героя-патріота, що жертвує усім заради вітчизни. Міняючись,

збагачуючи, цей образ буде жити у віршах поета-декабриста. «Володимир,

Мінін і Пожарський, Великий Петро і Задунайський», що згадувалися в оді

«Любов до вітчизни», знайдуть місце у творчості зрілого Р. Володимирові

і Петрові він присвятить думи. «Пожарський і Мінін» і «Румянцев» будуть

фігурувати в його творчих планах, що залишилися незвершеними.

 

У 1814 р. Р. одержав чин прапорщика й у складі резервної артилерійської

бригади взяв участь у закордонних походах російської армії. Перебування

в Німеччині, Швейцарії й особливо у Франції не пройшло безвісти для

молодого офіцера. Пізніше він показав на слідстві: «Вільнодумством...

заразився я під час походів у Францію в 1814 і 1815 роках...» (Повстання

декабристів, —М.; Л., 1925.—Т. 1.— С. 156). Після повернення в Росію Р.

зі своєю ротою був спрямований в Острогожський у. Воронізької губ., де

провів кілька років. Тут відбулося його знайомство з Н. М. Тевяшевою, що

незабаром стала його дружиною.

 

Як і інші передові офіцери, Р. тяготився аракчеєвськими порядками, що

панували в армії після закінчення війни. «Для нинішньої служби потрібні

негідники,— писав він матері,— а я, радий, що не можу ним бути...» У

1818 р. Р. іде у відставку і незабаром переїжджає в Петербург. Він

зближається зі столичними літераторами, у числі яких були майбутні

декабристи В.К.Кюхельбекер і Ф. Н. Глинка. Восени 1820 р. у журналі

«Невський глядач» була надрукована сатира «До тимчасового правителя», що

потрясла сучасників своєю цивільною сміливістю і миттєво зробила

знаменитим ім'я вчора ще мало кому відомого поета. У «гордовитому

тимчасовому правителі, і підлому, і підступному», «шаленому тирані

рідної країни своєї», лицемірно прагнучому «від погляду загальної

причини зла укрити», «негіднику», що «стис... волю» народу, «податком

важким довів до убогості, / Селища позбавив їхньої колишньої краси»,

Росія узнала всесильного царського фаворита Л.А.

Аракчеева (Повне зібрання віршів — С. 57-58). І цьому

чудовиську, перед яким, по пізніших словах Герцена, тріпотіла вся

країна, Р. вимовив грізне пророцтво — загибель від руки нового Брута чи

Катона і «розлютованого тиранствами» народу. Р. підписав сатиру своїм

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ