UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток прав людини в Україні (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7529
Скачало851
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Розвиток прав людини в Україні

 

Гідний внесок у становлення прогресивних уявлень про права людини

зробив український народ. Ним була створена низка яскравих взірців

правової думки і нормотворення, у яких отримали своє втілення такі

найвищі цінності суспільства, як законність, свобода, рівність, повага

до особи та ін. Чимало демократичних інститутів і гуманістичних ідей

(народоправство, відмова від смертної кари, віротерпимість, виборність

суддів тощо) народилися або дістали розвиток саме на території сучасної

України.

 

Достатньо нагадати, що саме на українській землі було створено блискучий

зразок античної демократії - присягу громадянина Херсонесу, а згодом у

союзі східнослов'янських племен зародився оригінальний, досить

ефективний для тих часів, суспільно-політичний лад з елементами

демократії, першими паростками народовладдя і самоврядування.

Візантійський історик другої половини VI ст. Прокопій Кесарійський

писав, що «племена ці, слов'яни і анти, не управляються однією людиною,

а здавна живуть у народоправстві, й від того у них вигідні справи й

невигідні завжди ведуться спільно».

 

У період Київської Русі (ІХ-ХІІ ст.), яка внаслідок збігу ряду

історичних обставин не знала рабовласницького ладу, на українських

землях не спостерігалося нелюдського ставлення до особи, хоча окремі

утиски щодо холопів і челяді мали місце.

 

Перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, утворення Київської

Русі, а потім на її місці Київського, Чернігівського,

Галицько-Волинського та інших самостійних князівств не призвело до тієї

сваволі правителів, попрання людських прав і правового нігілізму, який

був притаманний багатьом Європейським феодальним державам. Наприклад, в

Київській Русі хоча й існувала різниця в суспільному становищі між

людьми вільними, напіввільними і невільниками, держава ніколи не

здійснювала юридичного оформлення станових груп населення. Будь-яка

верства населення не була замкненою, і був можливий перехід з однієї до

іншої. До боярства мали доступ «люди» - представники нижчих верств

населення, в дружинники могла потрапити будь-яка вільна людина (навіть

звільнений раб), а серед ізгоїв іноді опинялися навіть князі.

Військовополонених, які, по суті, набували рабського статусу, часто

«саджали» на землю і перетворювали на залежних селян. Раб міг

викупитися, створити сім'ю. Якщо один із подружжя був вільний, то і

після шлюбу його становище не змінювалось. Народжені в такій сім'ї діти

також були вільними людьми.

 

Відзначалися наші пращури і помітною віротерпимістю, про що свідчать

зокрема норми русько-візантійських договорів 912, 945, 971 р. В них

договірні сторони скріплюють угоди клятвою. Греки клянуться церквою св.

Ільї, а нехрещена Русь-Перуном.

 

Давнє звичайне право - закон Руський, хоч і узаконювало панування

феодалів, але водночас і обмежувало його, створювало певні правові

гарантії для нижчих верств населення, закріплювало поступову відмову від

варварських принципів кривавої помсти і таліону, обмежувало сваволю і

врегульовувало повсякденний побут населення Київської Русі. Ознакою

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ