UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМатематики ХVІ – поч. ХХ ст. (реферат)
Авторdimich
РозділМатематика, алгебра, геометрія, статистика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2967
Скачало583
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Математики ХVІ – поч. ХХ ст.

 

Епоха Відродження характеризується бурхливим розвитком живопису,

музики, скульптури, архітектури й поезії, що почали звільнятися від догм

католицької церкви.

 

У XVI-XVII ст. на основі феодального способу виробництва у тривалих

війнах формуються національні європейські держави, розширюється

торгівля, вдосконалюється мореплавна справа, швидко зростають міста. У

таких передових на той час країнах, як Франція, Англія, Нідерланди,

зростає попит на інженерів, техніків і обчислювачів. Водночас виникає

потреба науково обґрунтувати математичну практику та озброїти людей

знаннями й уміннями, які б дали змогу вдосконалювати технологію

продуктивної праці.

 

Видатний художник та інженер-механік Леонардо да Вінчі, досліджуючи

принципи зображувальної перспективи, розробляв питання про перетворення

певних геометричних фігур у рівновеликі їм фігури, проектував літальні

апарати, які могли б діяти на основі прикладання сил людини. Він вважав

математику наукою, що має бути зразком строгої наукової доказовості.

 

Нідерландський інженер-гідравлік Сімон Стевін у 1585 р. написав працю, в

якій обґрунтував потребу перейти на десяткову систему вимірювання,

висвітлив принципи запровадження десяткових дробів та виклав правила дій

з ними.

 

Німецький астроном і математик Иоганн Кеплер, розвиваючи вчення

польського астронома Коперника, вивів закони руху планет, поглибив

теорію сонячних і місячних затемнень, склав таблиці, за якими на сто

років наперед можна було обчислити положення планет у небесній сфері.

Учений працював і над створенням теорії обчислення об'ємів тіл

обертання.

 

Шотландський математик Джон Непер винайшов натуральні логарифми, вивів

правила логарифмічних обчислень. Його сучасник Генрі Брігс склав і видав

у 1624 р. таблиці десяткових логарифмів, витративши сім років на

обчислення з чотирнадцятьма десятковими знаками 30 тисяч мантис.

Застосування логарифмічних таблиць набагато скоротило час, який

астрономи, інженери та інші фахівці витрачали на розрахунки.

 

У першій половині XVII ст. прискорився розвиток теоретичної механіки,

ключем до якої була математика. Механіку тіл, що падають у просторі,

створив видатний італійський астроном і математик Галілео Галілей.

Учений досконало обґрунтував коперникову геліоцентричну систему будови

світу, вивів формулу, за якою методом інтегрування можна визначити шлях,

пройдений падаючим тілом, за відомою його швидкістю, та перший почав

досліджувати питання теорії імовірностей.

 

Питання інтегрального числення розробляв і професор Болонського

університету Бонавентура Кавальєрі. У книжці «Геометрія» (1625) учений

уперше застосував поняття нескінченно малої і скористався ним для

виведення формул обчислення площ деяких плоских і об'ємних фігур

способом інтегрування.

 

Розроблені Рене Декартом та його співвітчизником — французьким

математиком П'єром Ферма основи аналітичної геометрії стали основою, на

якій Ісаак Ньютон і Готфрід Вільгельм Лейбніц у XVII ст. незалежно один

від одного вивели правила диференціювання й інтегрування змінних

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ