РЕФЕРАТ
на тему:
Експлуатація та утримання захисних споруд у мирний час. Вимоги норм
проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
При експлуатації захисних споруд у мирний час повинна бути забезпечена
цілісність:
захисних властивостей як споруди в цілому, так і її окремих елементів
(входів, аварійних виходів, захисних герметичних і герметичних дверей,
пристроїв проти вибухів);
герметизація і гідроізоляція всієї захисної споруди;
інженерно-технічне обладнання і можливість переводу його в будь який час
на експлуатацію за призначенням.
Підприємства, установи і організації, що експлуатують захисні споруди,
повинні призначити відповідальних осіб, які мають виконувати
систематичний контроль за правильним утриманням захисних споруд,
цілісністю їх захисних властивостей, пристроїв та інженерно-технічного
обладнання.
У захисній споруді, що експлуатується, повинна бути наступна
документація:
правила утримання і табель оснащення;
плани зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж з вказівкою устроїв, що
відключають їх;
паспорт сховища (протирадіаційного укриття), журнал перевірки стану
захисної споруди;
план захисної споруди з вказівкою місць розміщення для укриття людей і
шляхів евакуації;
інструкції з експлуатації фільтровентиляційного та іншого обладнання,
правила користування приладами.
Зберігання конструкцій і внутрішнього обладнання підтримується шляхом
провітрювання приміщень захисних споруд за спеціальним режимом, що
встановлюється залежно від місцевих метеорологічних умов і характеру
захисної споруди в мирний час.
Якщо захисна споруда використовується для потреб суб’єкта господарської
діяльності, то параметри температури і вологості підтримуються згідно з
проектом.
Захисні споруди та їх інженерно-технічне обладнання повинне утримуватися
у повній справності і постійній готовності до використання за
призначенням. Утримання і експлуатація окремих агрегатів обладнання
виконується за інструкцією заводів-виготовлювачів.
Системи і елементи інженерно-технічного обладнання захисних споруд, крім
фільтрів-поглиначів і регенеративних установок, допускається
експлуатувати при використанні цих споруд в мирний час.
Контроль за станом захисних споруд, перевіркою справності інженерних
систем, проведення профілактичних і ремонтних робіт виконується у
відповідні терміни.
Заходи щодо приведення в готовність захисних споруд (сховищ і ПРУ) для
використання за призначенням повинні включати:
розчистку підходів до захисних споруд, установлення надписів вказівок і
світлових сигналів “Вхід”;
звільнення приміщень споруд від майна і матеріалів, які не
використовуються при експлуатації приміщень у режимі сховищ;
обладнання приміщень нарами і лавами;
розконсервацію інженерно-технічного обладнання;
зняття звичайних дверей, пандусів і легких екранів із захисних
герметичних і герметичних дверей;
перевірку справності захисних герметичних і герметичних дверей та пройм;
закриття і герметизацію заборів повітря і витяжних отворів та
повітроводів системи вентиляції мирного часу, що не використовується для
вентиляції сховища (ПРУ);
перевірку стану і очистку аварійного виходу, закриття захисних
герметичних дверей і ставень;
перевірку справності систем життєзабезпечення (вентиляції, опалення,
водозабезпечення, каналізації, зв’язку, електрозабезпечення і устроїв
відключення);
перевірку сховища на герметичність і тиск в кисневих балонах;
відкриття санвузлів, що не використовувалися в мирний час;
перевірку наявності аварійних запасів води для питних і технічних
потреб, підключення мереж сховища до зовнішнього водопроводу і
поповнення аварійних запасів води; розставлення бачків з питною водою;
переключення систем освітлення приміщень на режим сховища (укриття);
встановлення і доукомплектування захисних споруд інструментом,
інвентарем, приладами, засобами індивідуального захисту; провітрювання
приміщень захисної споруди (сховища або ПРУ).
Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
Високий ступінь техногенної, природної екологічної завантаженості
території України, складність внутрішньо- та зовнішньополітичної
обстановки у Східній Європі значно підвищує небезпеку населення та
території держави від наслідків великих виробничих аварій, катастроф,
стихійних лих та використання засобів озброєної боротьби під час
міждержавних, міжнаціональних, міжрегіональних та соціально-політичних
конфліктів.
У свою чергу вірогідність виникнення вищезгаданих подій, своєчасне та
ефективне реагування при ліквідації їх наслідків безпосередньо залежить
від рівня розвідки та стійкості функціонування економіки країни.
Стійкість функціонування економіки (галузей промисловості, об’єктів
господарювання) повинна забезпечуватись шляхом завчасної розробки та
проведення інженерно-технічних заходів цивільної оборони (надалі – ІТЗ
ЦО).
Обсяги та зміст ІТЗ ЦО визначаються залежно від груп міст та категорій
об’єктів господарювання з ЦО з урахуванням зонування територій за
ознаками характеру та масштабів можливих катастроф і стихійних лих, а
також можливих наслідків застосування засобів масового ураження.
Основним керівним документом, відповідно до якого повинні плануватися та
здійснюватися ІТЗ ЦО, є “Будівельні норми і правила (Строительные нормы
и правила, СНиП 2.01.51-90*)”, затверджені спільною постановою Держбуд у
СРСР, Держплану СРСР, Міністерства оборони СРСР 26 квітня 1990 р. №1с та
введені в дію 1 вересня 1990 р.
Будівельні норми і правила ІТЗ ЦО (надалі – норми ІT3 ЦО) зберігають
свою чинність на всій території України.
Інженерно-технічні заходи ЦО – це комплекс заходів, спрямованих на:
захист населення і зниження можливих втрат та збитків від наслідків
великих виробничих аварій, катастроф та стихійних лих, а також
застосування засобів озброєної боротьби під час конфліктних ситуацій;
підготовку галузей промисловості та об’єктів господарювання до
стабільної роботи при загрозі і виникненні великих виробничих аварій,
катастроф, стихійних лих та під час розгортання конфліктних ситуацій;
створення умов для проведення рятувальних, невідкладних робіт (надалі –
P i HP) та ліквідації наслідків виробничих аварій, катастроф, стихійних
лих та застосування засобів озброєної боротьби.
При проектуванні та здійсненні ІТЗ ЦО використовується диференційований
метод.
Великі адміністративні та промислові центри (міста) відносять до груп з
ЦО за такою класифікацією: міста “особової групи”, I-ї, ІІ-ї та ІІІ-Ї
групи з ЦО.
Великі промислові та інші господарські об’єкти належать до об’єктів
“особливої важливості”, І-ї та ІІ-Ї категорії з ЦО, при цьому об’єкти
атомної енергетики виділяють в окрему групу.
Надалі міста та об’єкти господарювання, що належать до груп та категорій
з ЦО, будуть існувати як “категоровані міста та об’єкти”.
Відповідно до вимог проектування ІТЗ ЦО здійснюється зонування
території, на якій розташовані категоровані міста та об’єкти
господарювання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ
Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник
для вузов. – М.: Высшая школа, 1986.
Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и
оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных
электростанций. – М., 1989.
Губський А. І. Цивільна оборона. – К., 1995.
Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства
от оружия масового поражения. Справочник. – К., 1989.
Деміденко Г.П., Захист об’є ктів народного господарства від зброї
масового ураження. – К., 1996.
Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За
редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. – Львів: Афіша, 2001.
Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. – К., 1997.
Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах
харчування (ДР-97). МОЗ України. – К., 1997.
Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних
виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного
походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України
С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. – К.: НАНУ, 1995.
Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. – К., 1999.
Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими
ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных
объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.
Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.
Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і
катастрофах. – М., 1990.
Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта
В.Ф. Гречанінова. – К., 1997.
Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. – M.; Воеииздат, 1978.
Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и
экологического характера. В 3-х частях. – М., 1990.
Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. – М.:
Воениздат, 1986.
Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом
генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
