РЕФЕРАТ
на тему:
Загальні вимоги до розміщення, будівництва та використання захисних
споруд цивільної оборони
Одним з найефективніших способів захисту населення при виникненні
техногенних аварій з викидом ХНР радіоактивних та інших небезпечних
речовин є укриття населення в захисних спорудах цивільної оборони (ЗС
ЦО). З цією метою повинно здійснюватись планомірне накопичення фонду ЗС
(сховищ та протирадіаційних укриттів), які у повсякденній діяльності
повинні використовуватись для господарської необхідності та
обслуговування населення.
ЗС повинні приводитись у готовність для прийому населення у терміни, що
не перевищують 12 годин, а на АС та ХНО повинні утримуватись у
готовності до негайного прийому населення.
ЗС, що входять у склад АС та ХНО, необхідно включати у пускові об’єкти
першої черги. При цьому ввід до експлуатації сховищ при будівництві АС
повинно передбачувати до фізичного пуску їх першого енергоблоку.
Захист робітників та службовців підприємств, організацій та установ
(падалі – підприємства), розташованих в зонах можливих сильних
руйнувань, та тих, що продовжують свою виробничу діяльність у воєнний
час, а також робочих змін чергового та лінійного персоналу підприємств,
що забезпечують життєдіяльність категорованих міст і об’єктів особливої
важливості, повинно передбачатись у сховищах.
Захист робітників та службовців об’єктів першої та другої категорії по
ЦО та інших об’єктів господарювання, що розташовані за межами зон
можливих сильних руйнувань, а також населення, що проживає в
некатегорованих містах, селищах та сільських населених пунктах, та
населення, що евакуйоване у вищевказані міські та сільські поселення,
повинно передбачатись у протирадіаційних укриттях (ПРУ).
Фонд ЗС для робітників та службовців підприємств створюється на
території цих підприємств або поруч з ними, а для решти населення – у
районах житлової забудови.
Створення фонду ЗС здійснюється завчасно, шляхом:
а) комплексного освоєння підземного простору для господарських потреб з
урахуванням пристосування і використання його споруд в інтересах захисту
населення, як то:
пристосування під захисні споруди підвальних приміщень у будівлях та
спорудах, що будуються або вже існують;
пристосування під захисні споруди окремо стоячих заглиблених споруд, що
будуються або вже існують;
пристосування під сховища метрополітенів;
пристосування під захист населення підземних гірських виробок, печер та
інших підземних порожнин;
б) пристосування під захисні споруди приміщень в цокольних та наземних
поверхах у будівлях та спорудах, що будуються або вже існують, або
будівництво окремо стоячих піднесених захисних споруд.
Проектування ЗС здійснюється відповідно до будівельних норм і правил
проектування ЗС ЦО та інших нормативних документів.
Сховища та ПРУ повинно розташовувати в межах радіусу збору осіб, що
ховаються, відповідно до схеми розміщення ЗС ЦО.
Захист нетранспортабельних хворих, а також медичного й обслуговуючого
персоналу в закладах охорони здоров’я (лікарнях і клініках), які
проектуються, будуються і вже діють, що розташовані в зонах можливих
сильних руйнувань, слід передбачати в сховищах. При цьому слід приймати
не менше 10% загальної проектної місткості лікувальних закладів у мирний
час.
У випадку будівництва об’єктів за межами зон можливих сильних руйнувань
зазначений контингент населення ховається в протирадіаційних сховищах за
місцем роботи, проживання або евакуації.
При чисельності працюючої зміни на підприємствах 50 чоловік і менше
допускається будівництво захисних споруд, що забезпечують укриття
найбільшої працюючої зміни груп підприємств.
Всі сховища цивільної оборони (крім сховищ, розташованих у межах границь
проектної забудови АС і в метрополітенах) повинні забезпечувати захист
людей, що ховаються від впливу надлишкового тиску у фронті повітряної
ударної хвилі ДРф = 100 кПа (1 кгс/см2) і мати ступінь ослаблення
проникаючої радіації захисними конструкціями, (А) рівну 1000. Вони також
повинні забезпечувати захист людей, що ховаються від розрахункового
впливу вражаючих факторів ядерної зброї і звичайних засобів ураження
(без урахування прямого влучення), бактеріальних (біологічних) засобів
(БЗ), отруйних речовин (OP), a також при необхідності від
катастрофічного затоплення, ХНР, перелік яких приймається відповідно до
обов’язкового додатка 2, СНіП 2.01.51-90, радіоактивних продуктів при
руйнуванні ядерних енергоустановок, високих температур і продуктів
горіння при пожежах.
Системи життєзабезпечення сховищ повинні забезпечувати безупинне
перебування в них розрахованої кількості людей, що ховаються протягом
двох діб (за винятком укриттів, розташованих у зонах можливих сильних
руйнувань навколо АС).
Протирадіаційнні укриття повинні забезпечувати захист людей, що
ховаються від впливу іонізуючих випромінювань при радіоактивному
зараженні (забрудненні) місцевості, і припускати безупинне перебування в
них розрахункової кількості людей, що ховаються протягом двох діб (за
винятком ПРУ, розташованих у зоні можливих слабких руйнувань навколо
АС).
При розташуванні ПРУ в зоні можливих слабких руйнувань, а також на
об’єктах першої категорії, розташованих поза зонами можливих сильних
руйнувань, їхні захисні конструкції повинні бути розраховані на
надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі ЛРф=20 кПа (0,2
кгс/см2).
Залежно від місця розташування, ПРУ повинні мати ступінь ослаблення
радіації зовнішнього випромінювання – коефіцієнт захисту Кз (крім ПРУ,
розміщуваних у районах АС), рівний:
а) на об’єктах першої і другої категорії по цивільній обороні,
розташованих поза зонами можливих сильних руйнувань, для працюючих змін
підприємств – 200;
б) у зонах можливого небезпечного радіоактивного зараження (забруднення)
за межею зон можливих сильних руйнувань:
200 – для працюючих змін некатегорованих підприємств, формувань
цивільної оборони та лікувальних закладів, що розгортаються у воєнний
час;
100 – для населення некатегорованих міст, селищ, сільських населених
пунктів і населення, що евакуюється;
в) у зонах можливого сильного радіоактивного зараження (забруднення):
100 – для працюючих змін некатегорованих підприємств і ліку вальних
закладів, що розгортаються у воєнний час;
50 — для населення некатегорованих міст, селищ, сільських населених
пунктів і населення, що евакуюється;
г) за межами зон можливого сильного радіоактивного зараження
(забруднення):
20 – для працюючих змін некатегорованих підприємств і лікувальних
закладів, що розгортаються у воєнний час;
10 – для населення некатегорованих міст, селищ, сільських населених
пунктів і населення, що евакуюється.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ
Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник
для вузов. – М.: Высшая школа, 1986.
Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и
оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных
электростанций. – М., 1989.
Губський А. І. Цивільна оборона. – К., 1995.
Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства
от оружия масового поражения. Справочник. – К., 1989.
Деміденко Г.П., Захист об’є ктів народного господарства від зброї
масового ураження. – К., 1996.
Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За
редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. – Львів: Афіша, 2001.
Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. – К., 1997.
Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах
харчування (ДР-97). МОЗ України. – К., 1997.
Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних
виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного
походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України
С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. – К.: НАНУ, 1995.
Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. – К., 1999.
Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими
ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных
объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.
Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.
Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і
катастрофах. – М., 1990.
Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта
В.Ф. Гречанінова. – К., 1997.
Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. – M.; Воеииздат, 1978.
Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и
экологического характера. В 3-х частях. – М., 1990.
Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. – М.:
Воениздат, 1986.
Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом
генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
