РЕФЕРАТ
на тему:
Організаційна структура цивільної оборони підприємства, установи і
організації
Система цивільної оборони суб’єкта господарської діяльності будується
на основі Закону України “Про цивільну оборону України”, “Положення про
цивільну оборону України” та інших нормативно-правових актів з метою
захисту робітників, службовців і населення, яке мешкає у відомчому
житловому фонді або попадає у зону ураження від об’єкта, від НС
техногенного, природного та соціально-політичного характеру, яка включає
органи управління, сили і засоби, що створюються для організації та
забезпечення захисту робітників, службовців та населення, попередження і
ліквідації наслідків НС, та організовується за територіально-виробничим
принципом.
Керівництво цивільною обороною відповідно до принципу її побудови
здійснює адміністрація підприємства, установи або організації.
Начальником цивільної оборони є керівник адміністрації суб’єкта
господарської діяльності.
Функції начальника штабу ЦО на об’єкті господарської діяльності
забезпечує постійну готовність ЦО суб’єкта господарської діяльності до
виконання покладених па леї завдань;
забезпечує планування і здійснення заходів щодо захисту робітників і
службовців підприємства, установи чи організації та населення, яке
мешкає у відомчому житловому фонді, від наслідків надзвичайних ситуацій;
забезпечує створення, підготовку і підтримання у стані готовності до
застосування сил і засобів щодо попередження і ліквідації наслідків НС,
навчання працівників засобам захисту і діям в умовах НС у складі
формувань ЦО;
організовує планування і проведення заходів щодо підвищення сталості
функціонування об’єкту і забезпечення життєдіяльності працівників в
умовах НС;
забезпечує створення і підтримання у стані постійної готовності
локальної системи оповіщення, зв’язку і спостереження про загрозу
виникнення або виникнення НС;
забезпечує організацію і проведення аварійна рятувальних та інших
невідкладних робіт на території підприємства, установи чи організації і
прилеглій території згідно з планами попередження та ліквідації НС;
фінансує заходи щодо захисту робітників, службовців та населення, що
мешкає на прилеглій до об’єкту території, попередження і ліквідації
наслідків НС;
створює резерви фінансових і матеріально-технічних ресурсів для
ліквідації наслідків НС;
подає у встановленому порядку інформацію у сфері цивільної оборони,
захисту населення і територій від НС, а також здійснює оповіщення
робітників і службовців про загрозу або виникнення НС;
організовує взаємодію з вищими органами управління з питань організації
і ведення ЦО в умовах НС;
забезпечує, здійснення контролю за виконанням заходів цивільної оборони
суб’єктом господарської діяльності.
Безпосереднє керівництво виконанням завдань ЦО покладається на штаб
цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій об’єкта, а також на штатних
працівників ЦО підприємств, установ і організацій, чисельний склад яких
визначається згідно з додатком № 1 до “Положення про цивільну оборону
України”.
Завдання, функції та повноваження штабу цивільної оборони та з
надзвичайних ситуацій суб’єкта господарської діяльності визначаються
згідно з діючими нормативно-правовими актами з питань цивільної оборони,
захисту населення і територій від НС.
Функції штабу цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій:
розробляє плани дій у НС, розвитку і вдосконалення ЦО підприємства
(установи або організації);
розробляє і втілює в життя заходи щодо захисту робітників, службовців і
населення, що мешкає у відомчому житловому фонді, від наслідків НС;
розробляє і подає пропозиції щодо фінансового, матеріально технічного та
транспортного забезпечення заходів цивільної оборони в умовах
надзвичайних ситуацій;
відповідає за постійну готовність систем управління, оповіщення і
зв’язку, сил і засобів ЦО до дій в умовах НС;
контролює та забезпечує своєчасне і повне інформування робітників,
службовців та населення на прилеглій території при загрозі або
виникненні НС;
веде облік і звітність з питань ЦО за суб’єкт господарської діяльності;
формує об’єми заявок на матеріально-технічні засоби та здійснює контроль
за їх накопиченням і збереженням;
організовує підготовку керівного складу, органів управління і сил ЦО,
робітників і службовців до дій в умовах НС;
організовує контроль за підтримкою в готовності систем попередження і
аналізу можливої обстановки на підприємстві, в установі або організації;
готовить проекти рішень НЦО, пропозиції, накази та розпорядження з
питань ЦО і ЦС.
Штаб ЦО та з НС об’єкта очолює начальник штабу. Посада начальника штабу
може бути штатною або за сумісництвом. Начальник штабу є заступником
начальника цивільної оборони суб’єкта господарської діяльності.
Права начальника цивільної оборони
Свої обов’язки начальник цивільної оборони суб’єкта господарської
діяльності виконує шляхом безпосередньої діяльності, а також через
начальника штабу ЦО та з НС, якому надається право:
видавати накази, розпорядження і вказівки з питань цивільної оборони,
обов’язкові для виконання посадовими особами адміністрації об’єкту;
здійснювати контроль за роботою управлінь, відділів, структурних
підрозділів і посадових осіб адміністрації об’єкту, що спрямована на
виконання завдань ЦО;
розробляти і втілювати вжиття заходи з захисту робітників і службовців
від можливих наслідків НС;
здійснювати керівництво діями органів управління та сил ЦО в умовах
ліквідації наслідків НС, а також залучати до дій у НС робітників і
службовців об’єкту;
одержувати від управлінь, відділів, керівників структурних підрозділів
та інших посадових осіб адміністрації об’єкту відомості і матеріали,
необхідні для організації та координації робіт, пов’язаних з
запобіганням і ліквідацією можливих наслідків надзвичайних ситуацій.
Функціональні обов’язки штатних працівників ЦО підприємства, установи
або організації визначаються начальником ДО суб’єкта господарської
діяльності.
Для проведення заходів цивільної оборони штабом ДО та з НС суб’єкта
господарської діяльності на підставі рекомендацій відділу з питань HС та
ЦЗН (цивільного захисту населення) району (міста обласного
підпорядкування) розробляються плани:
розвитку й удосконалення цивільної оборони;
цивільної оборони (дій органів управління та сил у разі надзвичайної
ситуації).
Всі плани (за винятком тих, що стосуються мобілізаційних заходів)
розробляються як документи відкритого користування.
Суб’єкт господарської діяльності, чисельний склад працівників якого не
перевершує 30 чоловік, за винятком радіаційних, хімічно, пожежо- і
вибухонебезпечних об’єктів, розробляє інструкцію дій у разі надзвичайної
ситуації.
Плани цивільної оборони затверджуються керівником адміністрації суб’єкта
господарської діяльності після погодження з відділом з питань НС та ЦЗІІ
району (міста обласного підпорядкування).
Плани цивільної оборони вводяться в дію у разі виникнення надзвичайної
ситуації H ДО об’єкту або вищим органом управління.
Для надійного і сталого управління процесами захисту робітників,
службовців та населення, яке попадає в зони ураження об’єкта, у
надзвичайних ситуаціях і виконанням інших функцій, передбачених планами
па воєнний час, може використовуватися пункт управління, що створюється
в одному зі сховищ, а також можуть використовуватися рухомі пункти
управління на автомобілях.
Режим роботи, а також чисельність особового складу, який має працювати
на зазначених пунктах управління, визначається в порядку, що
встановлюється HЦО об’єкту.
Для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі
надзвичайних ситуацій застосовуються сили цивільної оборони, які
включають спеціалізовані і невоєнізовані формування.
Для ліквідації наслідків НС допускаються сили ЦО об’єкта, які мають
відповідну підготовку, підтверджену в атестаційному порядку, і під
керівництвом відповідних органів управління у сфері цивільної оборони.
Структуру спеціалізованих формувань, їхній штат і чисельність затверджує
орган, що прийняв рішення про створення формування. Спеціалізовані
формування створюються як за рахунок бюджету суб’єкта господарської
діяльності, так і на госпрозрахунковій основі.
Комплектування спеціалізованих формувань здійснюється за контрактом з
числа фахівців, які мають досвід роботи з ліквідації наслідків
надзвичайних ситуацій.
Невоєнізовані формування ЦО створюються підприємством, установок) або
організацією відповідно до завдань, що встановлені відділом з питань НС
та ЦЗН району (міста обласного підпорядкування).
До невоєнізованих формувань належать * загони, * команди, * групи, *
ланки, які призначені для проведення рятувальних та інших невідкладних
робіт у разі НС.
Комплектування невоєнізованих формувань здійснюється у встановленому
законодавством порядку з урахуванням завдань відділів з питань НС та ЦЗН
району (міста обласного підпорядкування).
Порядок використання особового складу невоєнізованих формувань, його
матеріального, технічного і фінансового забезпечення, а також
матеріального стимулювання визначають органи управління, які прийняли
рішення про створення вказаних формувань.
Для забезпечення захисту робітників, службовців і населення, що мешкає
на прилеглій території, попередження та проведення спеціальних робіт
щодо ліквідації наслідків НС на базі структурних підрозділів об’єкту
можуть створюватися служби ЦО за відповідним призначенням: енергетики,
інженерна, комунально-технічна, матеріального забезпечення, медична,
оповіщення і зв’язку, протипожежна, торгівлі і харчування, транспортна,
технічна та інші.
Для проведення евакуаційних заходів в умовах НС і життєзабезпечення
потерпілого населення на базі адміністрації об’єкта створюються
евакуаційні органи (евакуаційні комісії, збірні та приймальні пункти).
Організаційні засади створення служб ЦО і евакуаційних органів
визначаються наказами НЦО району (міста) та у відповідних положеннях про
ці служби та органи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ
Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник
для вузов. – М.: Высшая школа, 1986.
Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и
оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных
электростанций. – М., 1989.
Губський А. І. Цивільна оборона. – К., 1995.
Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства
от оружия масового поражения. Справочник. – К., 1989.
Деміденко Г.П., Захист об’є ктів народного господарства від зброї
масового ураження. – К., 1996.
Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За
редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. – Львів: Афіша, 2001.
Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. – К., 1997.
Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах
харчування (ДР-97). МОЗ України. – К., 1997.
Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних
виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного
походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України
С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. – К.: НАНУ, 1995.
Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. – К., 1999.
Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими
ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных
объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.
Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.
Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і
катастрофах. – М., 1990.
Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта
В.Ф. Гречанінова. – К., 1997.
Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. – M.; Воеииздат, 1978.
Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и
экологического характера. В 3-х частях. – М., 1990.
Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. – М.:
Воениздат, 1986.
Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом
генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
