UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблема саморегуляції у педагогічному спілкуванні (курсова)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3789
Скачало281
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КУРСОВА РОБОТА

 

на тему:

 

Проблема саморегуляції у педагогічному спілкуванні

 

ЗМІСТ

 

1. Спілкування в освітньому процесі

 

1.1 Загальна характеристика спілкування

 

1.2 Психологічна характеристика педагогічного спілкування

 

2. Особливості саморегуляції у спілкуванні.

 

2.1 Суб'єктний підхід до розробки проблеми саморегуляції.

 

2.2 Визначення поняття саморегуляції.

 

2.3 Функціональна структура саморегуляції у спілкуванні.

 

2.4 Стильові особливості усвідомленої саморегуляції у спілкуванні.

 

2.5 Поняття загальної здібності до саморегуляції.

 

Висновок

 

Список використаної літератури

 

1.1 Загальна характеристика спілкування

 

Спілкування, або як часто називають цей процес, комунікація -

надзвичайно широке і змістовне поняття. Воно значно більше за змістом і

структурою ніж комунікація. За визначенням спілкування - це

усвідомлюваний або неусвідомлюваний зв'язок, передача і прийом

інформації, взаємодія і вплив на людину, що спостерігаються всюди й

завжди. Спілкування багатолике: воно має багато форм і видів. Серед

інших видів є педагогічне спілкування. Педагогічне спілкування є

приватний вид спілкування людей (наприклад, у зіставленні з діловим

спілкуванням, сімейним спілкуванням). Йому властиві як загальні риси

спілкування як форми взаємодії, так і специфічні для освітнього процесу.

Тому, перш ніж розглядати поняття педагогічного спілкування, розглянемо

спочатку те, що характеризує спілкування як феномен життя людини у

цілому.

 

Підходи до проблеми спілкування. Спілкування широко досліджується в

усьому світі. Природно, що дослідники по-різному, з різних точок зору

інтерпретують цей процес, створюючи його різні моделі, пропонуючи різні

підходи до його вивчення: комунікативно-інформаційний, інтерактивний,

діяльнісний.

 

Комунікативно-інформаційний підхід, співвідносячись із теорією

інформації й теорією зв'язку, визначає завдання дослідження спілкування

загальною формулою «хто, що передав, по якому каналу, кому, з яким

ефектом». Він спрямований в основному на вивчення психологічних

особливостей прийому (сприйняття) інформації, характеристик

коммунікатора й аудиторії, умов засобів спілкування й т.д. даний підхід

знаходить своє відображення в роботах Г. Лассвелла, Ч. Осгуда, Дж.

Міллера, Д. Бродбента й ін. Комунікативний підхід дозволяє наочно

представити схему педагогічної взаємодії, у всім різноманітті вхідних у

неї ланок (джерело, ситуація, канал зв'язку, зворотний зв'язок і т.д.),

що використається сучасною педагогікою.

 

З позиції діяльнісного підходу спілкування розглядається як складний

багатоплановий процес установлення й розвитку контактів між людьми,

породжуваний потребами в спільній діяльності, що включає в себе обмін

інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття й

розуміння іншої людини. Дане трактування цього процесу базується на

твердженні єдності спілкування й діяльності, який припускає, що

«будь-які форми спілкування є специфічні форми взаємодії людей» [1, с.

93]. Дане положення дозволяє кваліфікувати специфічне для педагогічного

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ