UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахідноукраїнські землі в 1900-1917 рр. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3650
Скачало608
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Західноукраїнські землі в 1900-1917 рр.

 

Австро-Угорщина, як і інші країни, на рубежі ХІХ-ХХ ст. вступила у

стадію імперіалізму. У промисловості Східної Галичини, Буковини,

Закарпаття панівне становище зайняли монополістичні об'єднання, які

постійно зростали. Так, у Галичині в 1903 р. налічувалося 24 акціонерні

об'єднання, а в 1912 р. таких об'єднань було вже 30. На Закарпатті

наприкінці XIX ст. налічувалося 9 промислових акціонерних товариств з

капіталом 4 млн крон. Посилювався процес концентрації виробництва. У

1902-1910 рр. чисельність робітників у Галичині збільшилась на третину,

а кількість підприємств зменшилася майже вдвічі. Економіка

західноукраїнських земель була багатоукладною, що зумовило наявність

різних прошарків робітничого класу. Серед них були "чисті" пролетарі,

тобто фабрично-заводські робітники, напівпролетарі, зайняті на

будівництві, розробці лісу, земляних роботах, поденники, сезонники,

сільськогосподарські робітники.

 

На Східній Галичині, Буковині та Закарпатті широко розгортається

західноукраїнська кооперація, яка сконцентрувала західноукраїнський

капітал. Починають організовуватися кредитні українські товариства, що

об'єднуються у крайові спілки. Перед Першою світовою війною на

західноукраїнських землях налічувалося 1500 різних кооперативів.

 

В економіці цих земель важливу роль відігравав іноземний капітал,

зокрема австрійський, румунський, польський та молдавський. Частка

іноземного капіталу становила близько 30 % загальної кількості акцій

банків, що розміщувалися на цих землях.

 

Галичина, Буковина, Закарпаття залишалися відсталими аграрними

провінціями Австро-Угорщини. Так, у 1900 р. близько 95 % українців, що

проживали у Східній Галичині, займалися сільським господарством. У

сільському господарстві безпрецедентне визискування селян при викупі

землі та упорядкуванні справи сервітутів завело західноукраїнське село у

безвихідь.

 

Початок XX ст. характеризується масовими хліборобськими страйками.

Найбільшим за розмірами був страйк 1902 р. у Галичині, у якому взяли

участь до 200 тис. сільських робітників. Селянство вимагало

запровадження загального виборчого права, заборони лихварства, обмеження

примусового продажу селянських земель, скасування земельного податку. В

аграрних страйках головною була вимога підвищення заробітної плати. Хоча

страйки відбувалися стихійно, поміщикам усе ж часто доводилося йти на

поступки.

 

На початку XX ст. почастішали виступи робітничого класу. Це були

переважно економічні страйки. Водночас починають звучати й політичні

вимоги: за визнання робітничих організацій, за введення загального

виборчого права. Окремі страйки набувають загальнодержавного значення.

Серед них — страйки будівельників (1902 р.) та нафтовиків Борислава

(1904 р.). У 1905-1907 рр. страйковий рух під впливом російської

революції досяг кульмінації.

 

Завоювавши у 1907 р. загальне виборче право на виборах до австрійського

парламенту — рейхсрату, трудящі Галичини в 1908-1914 рр. розгорнули

боротьбу за загальне виборче право до галицького сейму та органів

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ