UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуспільно-політичне та культурне життя в Україні (друга половина 40-х — 50-ті роки) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3649
Скачало634
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Суспільно-політичне та культурне життя в Україні (друга половина 40-х —

50-ті роки)

 

Соціально-політичне та культурне життя в Україні в повоєнні роки мало

надзвичайно суперечливий характер. Ключові позиції лишалися в

Комуністичної партії, яка на січень 1946 р. налічувала 320 тис. членів.

Морально-політична ситуація в Україні в повоєнні роки визначалася

подальшим посиленням культу особи Й. Сталіна. Розпочинався новий виток

репресій: проти військових і військовополонених, проти діячів науки й

культури, державних працівників. Становище в Україні особливо

загострилося, коли в березні 1947 р. З ініціативи Й. Сталіна з поста

Першого секретаря ЦК КП(б)У було усунуто М. Хрущова, який очолював

партійну організацію республіки з 1938 р. (з 1944 р. за сумісництвом

обіймав ще й посаду голови Ради народних комісарів УРСР), і на його

місце було поставлено Л. Кагановича. На чолі уряду залишався М. Хрущов.

Обіймаючи посаду Першого секретаря ЦК КП(б)У, Л. Каганович намагався

довести, нібито "боротьба з українським буржуазним націоналізмом" не

завершилась і її необхідно продовжувати. При цьому Л. Каганович

використовував досвід, набутий ще у 20-ті роки, коли він уперше очолював

республіканську парторганізацію. Без жодних підстав він звинувачував у

націоналізмі провідних письменників республіки. За його вказівкою у

пресі з'являлися розгромні статті, спрямовані проти відомих діячів науки

та культури. "Лідерами" серед міфічних носіїв "українського буржуазного

націоналізму" було оголошено М. Рильського, Ю. Яновського, І. Сенченка,

О. Довженка, а до них приєднано "буржуазних націоналістів" П.

Карманського, М. Руд-ницького, А. Патрус-Карпатського, виключених зі

Спілки письменників України. Проте після звільнення Л. Кагановича у

грудні 1947 р. з посади Першого секретаря ЦК КП(б)У та відкликання його

з України кампанія цькування української радянської інтелігенції

припинилася.

 

Після серпневої (1948 р.) сесії Всесоюзної академії

сільськогосподарських наук ім. В. І. Леніна в Україні почались "чистки"

серед науковців. Тих, хто не поділяв поглядів академіка Т. Лисенка, було

звільнено з кафедр вузів установ АН УРСР. Серед них — академік АН УРСР

М. Гришко, завідувач кафедри дарвінізму професор С. Гершензон (Київський

університет), завідувач кафедри дарвінізму і генетики професор І.

Поляков (Харківський університет), професор Л. Делоне (Харківський

сільськогосподарський інститут) та ін. Було нещадно розкритиковано

підручник для вузів "Курс генетики" М. Гришка і Л. Делоне.

 

У 1948 р. розгорнулась кампанія боротьби з "низькопоклонством перед

Заходом", а згодом — з "космополітизмом". Наприкінці 40 — на початку

50-х років розпочалися репресії проти єврейських літераторів, митців,

учених, діяльність яких була пов'язана з Україною. Часто сфабриковані

справи, судові процеси закінчувались для звинувачених не лише тривалими

ув'язненнями, а й розстрілами.

 

Вороже ставлення до діячів науки, освіти, літератури, музичного

мистецтва було характерною ознакою того часу. Переважну більшість митців

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ