UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїна після скасування кріпосного права (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3948
Скачало614
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Україна після скасування кріпосного права

 

Друга половина XIX ст. в історії Російської імперії позначена

різноманітними подіями. Наприкінці 50-х років XIX ст. внаслідок кризи

феодально-кріпосницької системи господарювання, поразки Росії у

Кримській війні (1853-1856 рр.) царський уряд, щоб уникнути революції,

почав здійснювати соціально-економічні та політичні реформи. Тут

належність Україні певних територій встановлювалася першим у Росії

переписом населення (1897 р.) у дев'яти українських губерніях. У другій

половині XIX ст. чисельність населення збільшилась з 13,4 до 23,4 млн.

Зокрема українців налічувалося 17 млн.

 

На початку 60-х років царський уряд здійснив "визволення селян" згори:

19 лютого 1861 р. цар Олександр II підписав маніфест про реформу.

Водночас з маніфестом були затверджені окремі положення і додаткові

правила. Законодавчі акти 19 лютого 1861 р. проголошували скасування

кріпосного права, надаючи селянам і дворовим людям права "вільних

сільських обивателів як особисті, так і майнові". Селяни-кріпаки

перестали бути власністю поміщиків. Вони могли вільно торгувати,

відкривати промислові та ремісничі підприємства, торговельні заклади,

записуватися в цехи, купувати і збувати рухоме й нерухоме майно, без

дозволу поміщиків одружуватися, віддавати дітей до навчальних закладів.

Поміщики за встановлені повинності — роботою або грішми — змушені були

надати селянам у постійне користування "садибну осілість" і повний наділ

польової землі та інших угідь. Селяни залишалися тимчасово (на

невизначений час) зобов'язаними. Тільки з 1 січня 1883 р. селяни в

обов'язковому порядку мали викуповувати польові наділи.

 

Оскільки в переважній більшості повітів України земля була високої

якості, тут встановлювалися менші порівняно з іншими районами Росії

норми селянського землеволодіння (від 3 до 6,5 десятини на ревізьку душу

в південних губерніях і від 3 до 4,5 десятини у лівобережних). Поміщикам

надавалися широкі можливості зменшувати площі селянських земель,

надавати їм неповні душові наділи. У селах Лівобережжя і Півдня було

відрізано близько 1 млн десятин, або 15 % загальної площі

землекористування. Із загальної кількості 2,5 млн ревізьких душ колишніх

поміщицьких селян в Україні 220 тис. (із сім'ями — 440 тис. осіб) були

зовсім позбавлено землі. Майже 100 тис. одержали наділи до 1 десятини на

ревізьку душу. Наділи, менші за 5 десятин, тобто менші за прожитковий

мінімум, одержали 94 % ревізьких душ. До того ж поміщики залишали собі

найкращі землі, а селянам віддавали найгірші, позбавляли селян випасів,

водопоїв, луків, лісів та інших угідь. Інтересам поміщиків відповідала

також закупівельна операція, яку здійснював царський уряд. Загалом

селяни повинні були внести закупівельних платежів на суму, що приблизно

в чотири рази перевищувала тогочасну ринкову вартість землі.

 

Для державних селян (50 % селянства України — 2,2 млн ревізьких душ)

умови реформи були сприятливіші. Вони одержали майже вдвічі більші

земельні наділи, ніж поміщицькі селяни, а викупні платежі вносили менші.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ