UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська культура 20—30-х років (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось26335
Скачало1846
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Українська культура 20—30-х років

 

Культура — історично виважений рівень розвитку суспільства, творчих сил

і здібностей людини, що виражається у способах організації життя і

діяльності людей, а також створюваних ними матеріальних і духовних

цінностях. Відповідно до двох основних видів суспільного виробництва

культура поділяється на матеріальну і духовну.

 

У доктрині більшовиків про побудову комуністичного суспільства важливе

місце посідала культурна революція. Основний наголос у

культурно-просвітницькій діяльності робився на ідеології, вихованні мас

у дусі комуністичних ідей.

 

Метою "культурної революції" було формування в суспільній свідомості

певних стереотипів, які зробили б поведінку широких мас населення

прогнозованою.

 

У 20-ті роки важливим напрямком культурного будівництва була ліквідація

неписьменності населення. У 1923 р. в Україні було створено товариство

"Геть неписьменність", яке очолював голова ВУЦВК Г. Петровський.

Активістів лікнепу, більшість яких були вчителі, назвали по-воєнному —

культармійцями. Держава не лише забезпечувала безкоштовне навчання в

гуртках лікнепу, а й надавала певні пільги тим, хто навчався.

 

У 1924 р. розпочалась підготовка до запровадження чотирирічного

обов'язкового навчання дітей. У містах це завдання було виконано за

кілька років. Проте в цілому в Україні в 1927/28 навчальному році поза

школою ще залишалось 35 % дітей шкільного віку.

 

Найголовнішим завданням у сфері культури партія вважала підготовку

фахівців робітничого походження, їм були надані великі пільги. З цією

метою при вузах почали створюватись робітничі факультети. Робітфаківці

забезпечувались гуртожитком, їм виплачувались державні стипендії.

 

Інтенсивно розвивалася мережа освітянських закладів. У 1925 р. в УСРР

діяло близько 18 тис. шкіл, 145 технікумів, 35 інститутів, 30

ро-бітфаків. Важливою передумовою успішного розвитку освіти стала

українізація, що відкривала для українців доступ до знань за допомогою

рідної мови. Цей фактор, а також стабілізація суспільно-економічного

життя за часів непу позначилися на досягненнях у сфері культури. Так,

наприкінці 20-х років частка неписьменних серед дорослого населення

скоротилася з 76 до 43 %.

 

Головним центром науки в республіці стала Всеукраїнська академія наук

(ВУАН). Президентом її в 1922-1928 рр. був В. Липський. У 20-х роках у

ВУАН існували три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний і

соціально-економічний. Найбільш плідно працював перший відділ, де

провідну роль відігравав М. Грушевсь-кий, який у 1924 р. повернувся з-за

кордону і був обраний академіком ВУАН (з 1929 р. — академік АН СРСР).

Він продовжував працювати над справою всього життя — фундаментальною

"Історією України-Руси". Колегами його були видатні історики Д. Багалій,

М. Слабченко, О. Оглоблин, Д. Яворницький.

 

У ВУАН плідно працювали також математики Д. Граве та М. Крилов, хіміки

В. Кістяковський та Л. Писаржевський, географ К. Воблий, статистик і

демограф М. Птуха. Яскравий і нестримний розвиток української літератури

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ