UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахідноукраїнські землі у 20-30-х роках (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6705
Скачало1081
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Західноукраїнські землі у 20-30-х роках

 

Перша світова війна, іноземна інтервенція та війна громадянська

виявилися вкрай несприятливими для українського народу. Українські землі

поза межами Радянського Союзу було поділено між трьома державами. До

Польщі відійшла Східна Галичина, яка раніше належала Австро-Угорщині. У

результаті радянсько-польської війни 1920-1921 рр. у складі Польщі

залишилася частина українських земель, які раніше перебували в межах

російських кордонів. Ці землі разом зі Східною Галичиною утворили новий

район — Західну Україну. Румунія окупувала австро-угорську провінцію

Буковину з центром у Чернівцях і українські землі у складі Бессарабії —

Хотин-щину і Придунайський край. До Чехословаччини відійшла Закарпатська

Україна.

 

За переписом 1931 р. на західноукраїнських землях, що перебували у

складі Польщі, проживало 8,9 млн осіб, серед яких було 5,6 млн

українців, 2,2 млн поляків, 1,1 млн представників інших національностей

— євреїв, білорусів, німців та ін.

 

Українці в Польщі становили дві громади: греко-католиків (понад З млн),

які проживали на землях Східної Галичини, і православних, які населяли

Західну Волинь, Полісся і Холмщину (близько 2 млн).

 

У 1923 р. Рада послів великих держав визнала Східну Галичину частиною

Польської Республіки. З цього часу правлячі кола Польщі починають

відкритий наступ на національні права українців, всіляко обстоюючи ідею

утворення однонаціональної держави шляхом примусової асиміляції

національних меншин. Українські землі розмежовувалися штучно шляхом

територіально-адміністративних реформ. Так званий сокальський коридор

(старий кордон між Австро-Угорщиною і Росією) мав на меті відокремити

Східну Галичину від Волині й тим самим заперечити існування єдиного

українського народу, штучно поділити його на лемків, бойків та

поліщуків. Важливим знаряддям колонізації стали дискримінаційні заходи

польського уряду в царині мови й освіти. У 1924 р. вживання української

мови було заборонене в усіх державних установах та органах

самоврядування. Кількість українських початкових (народних) шкіл у

Галичині зменшилася з 2426 у 1912 р. до 352 у 1937 р. На Волині з 443

українських шкіл наприкінці 30-х років залишилося тільки вісім. У

Львівському університеті було ліквідовано всі українські кафедри. У

відповідь завдяки мужності вчених, об'єднаних у Наукове товариство ім.

Т. Шевченка, у столиці Галичини було засновано таємний Український

університет (1921-1925 рр.).

 

Західна Україна у складі Польської держави залишалась економічно

нерозвиненою окраїною, яка постачала центральним регіонам Польщі дешеву

сировину і сільськогосподарську продукцію. Близько 80 % населення

Західної України становили селяни і лише 8 % припадало на промислових

робітників, які працювали в основному в лісовій і нафтодобувній галузях

промисловості.

 

Незважаючи на те що Західна Україна була одним з найбільш перенаселених

аграрних регіонів у Європі, польський уряд широко запроваджував так

зване осадництво, тобто роздавав польським переселенцям найкращі землі у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ