UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРадіоекологічна ситуація в Україні після катастрофи на Чорнобильській АЕС (реферат)
Авторdimich
РозділБЖД, безпека життєдіяльності, охорона праці
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6589
Скачало2388
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Радіоекологічна ситуація в Україні після катастрофи на Чорнобильській

АЕС

 

Аварія, що сталася на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 p., істотно

вплинула на усталений радіаційний фон багатьох країн Європи. Найбільшого

радіаційного забруднення зазнали Україна, Білорусія і Росія. У перші дні

й місяці після аварії радіаційна ситуація значною мірою визначалася

такими короткоживучими радіоактивними елементами (ізотопами), як ксенон,

йод, телур і молібден. Упродовж ще кількох років у довкіллі реєстрували

рутеній, церій, ніобій і барій.

 

Спектр елементів поділу ядерного палива в активній зоні реактора

наведено в табл. 2.

 

Нині радіоекологічна ситуація на радіоактивне забруднених територіях

визначається переважно цезієм-13 7, стронцієм-90, ізотопами плутонію та

америцієм-241 (останні два характерні для зони відчуження).

 

Для загального розуміння характеру забруднення території України існують

відповідні карти, а розподіл територій за рівнями вмісту радіонуклідів

цезію-137 і стронцію-90 у грунті подано в табл. З, 4, 5.

 

Нагадаємо, що в доаварійний період рівень радіоактивного забруднення на

Землі окрім природного фону охоплював також забруднення, зумовлене

ядерними випробуваннями. На території України рівень забруднення

становить: плутонію — 10-60 Бк/м2, стронцію-90 — 0,37-1,55 кБк/м2,

цезію-137 — 1,85-4,5 кБк/м2.

 

Згідно з чинним законодавством забруднені території поділяються на зони

(табл. 5).

 

Проживання на радіоактивне забруднених територіях потребує дотримання

населенням певних радіаційно-гігієнічних норм щодо виконання

сільськогосподарських робіт і ведення домашнього господарства,

споживання продукції власного виробництва, дарів лісу, м'яса диких

звірів і риби. З цією метою для органів виконавчої влади, керівників

сільськогосподарських колективів і населення були підготовлені

відповідні методичні рекомендації, дотримання яких запобігатиме

перевищенню встановлених меж.

 

Загалом за роки, що минули після аварії, загальна радіаційна обстановка

істотно поліпшилася, насамперед за рахунок радіоактивного розпаду

радіонуклідів, їх фіксації та заглиблення у ґрунтовий покрив, вжиття

контрзаходів тощо. Нині потужність експозиційної дози (ПЕД) порівняно з

червнем 1986 р. на непорушених земельних ділянках знизилась у 100 разів,

а на територіях, де здійснювалися дезакти-ваційні заходи, — у 1000 разів

і більше. Після розпаду короткоживу-чих гамма-випромінюючих

радіонуклідів швидкість зміни потужності дози істотно знизилась. Нині

ПЕД формується практично повністю гамма-випромінюванням, яке виникає

внаслідок розпаду цезію-137. Загалом по Україні ПЕД дорівнює 6-24

мкР/год, що наближається до природного рівня або неістотно перевищує

його.

 

Найбільшого опромінення зазнає сільське населення, проте і для нього

основною у структурі загальної дози є доза внутрішнього опромінення (до

80 %), яку формують радіонукліди, що надходять в організм людини

здебільшого з продуктами харчування. В основному це продукти

тваринництва: молоко і молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, які

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ