Реферат на тему:
Митне оформлення
На відміну від податкових органів, які здійснюють контроль за
правильністю та своєчасністю сплати податків до бюджету переважно під
час документальних перевірок діяльності платників податків, митні органи
правильність нарахування і своєчасність сплати податків під час
переміщення товарів через митний кордон України проводять під час
митного оформлення товарів.
Що ж таке митне оформлення? Митне оформлення — це виконання митним
органом дій (процедур), які пов’язані із фіксуванням результатів митного
контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний
кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання
цих товарів і транспортних засобів. Як уже зазначалося в попередньому
параграфі, лише після закінчення митного оформлення товари можуть бути
звільнені від митного контролю.
Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час
митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через
митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а
також статистичного обліку ввезення на митну територію України,
вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і
транспортних засобів.
Залежно від того, хто здійснює переміщення товарів через митний кордон
України та виду митного режиму, визначається місце здійснення митного
оформлення.
Так, митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються
через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків
переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у
режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких
розташовані ці резиденти.
Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через
територію України у режимі транзиту, здійснюється митним органом за
місцем ввезення цих товарів і транспортних засобів на митну територію
України.
Митне оформлення товарів і транспортних засобів, які вивозяться за межі
митної території України громадянами, може здійснюватися у будь-якому
митному органі на всій митній території України.
Митне оформлення товарів (крім тих, що переміщуються у
несупроводжуваному багажі, а також автомобілів), які ввозяться на митну
територію України громадянами, здійснюється у пунктах пропуску через
митний кордон України.
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України
громадянами у несупроводжуваному багажі, здійснюється митними органами
за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян.
Місця здійснення митного оформлення автомобілів, які ввозяться на митну
територію України громадянами, визначаються Держмитслужбою України.
Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної
декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та
оформлення документів відомостей щодо товарів і транспортних засобів,
які підлягають митному оформленню.
Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та
документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється
проставленням відповідних відміток на митній декларації та
товаросупровідних документах. Митне оформлення здійснюється митним
органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред’явлення товарів і
транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної
декларації та всіх необхідних документів і відомостей.
Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом
митних процедур, відповідно до заявленого митного режиму. Відповідно до
мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються
такі види митного режиму: імпорт; реімпорт; експорт; реекспорт; транзит;
тимчасове ввезення (вивезення); митний склад; спеціальна митна зона;
магазин безмитної торгівлі; переробка на митній території України;
переробка за межами митної території України; знищення або руйнування;
відмова на користь держави. Декларант самостійно визначає митний режим
товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон
України.
Слід звернути увагу на те, що суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності
(юридична особа чи фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності) у
разі необхідності здійснювати митне оформлення будь-яких вантажів до
моменту здійснення митного оформлення повинен звернутися до митного
органу за місцем своєї державної реєстрації і стати на облік. Без цього
митне оформлення вантажів не здійснюється. Кожному суб’єкту
зовнішньоекономічної діяльності присвоюється обліковий номер та
видається облікова картка учасника зовнішньоекономічної діяльності.
Митне оформлення може здійснюватись підприємством не самостійно, а за
допомогою іншого підприємства (митного брокера), з яким укладено
відповідний договір і яке має ліцензію на право здійснення митної
брокерської діяльності, видану Держмитслужбою України. Для здійснення
митного декларування такому митному брокеру, крім ліцензії, необхідно
мати у своєму штаті осіб, уповноважених на декларування, які отримали
відповідні кваліфікаційні свідоцтва. Для видачі кваліфікаційного
свідоцтва у митниці створюється екзаменаційна комісія, яка приймає іспит
у кандидатів з метою визначення достатності їх рівня знань і
кваліфікації для здійснення декларування.
Митний брокер має право від свого імені, за рахунок і за дорученням
особи, яку від представляє, самостійно здійснювати такі операції в
галузі митної справи:
декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;
подавати митному органу України документи, необхідні для митного
оформлення;
пред’являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що
декларуються;
забезпечувати сплату митних платежів, установлених для товарів,
транспортних засобів та інших предметів, що декларуються;
виконувати в межах своєї компетенції інші дії, необхідні для митного
оформлення та митного контролю товарів і транспортних засобів, що
декларуються;
оскаржувати у визначеному порядку рішення митних органів України.
Під час здійснення митного оформлення митний брокер виконує обов’язки і
несе відповідальність у повному обсязі як власник, що самостійно
переміщує товари чи інші предмети через митний кордон України.
Взаємовідносини митного брокера з особою, яку від представляє,
визначаються договором доручення.
Однією з головних операцій, що входять до митного оформлення, є
декларування. Декларування здійснюється шляхом заяви за встановленою
формою (письмовою, усною тощо) точних даних про товари і транспортні
засоби, мету їх переміщення через митний кордон, а також відомостей,
необхідних для їх митного контролю та митного оформлення. Митна
декларація — письмова заява встановленої форми, яка подається митному
органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які
переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного
оформлення або переоформлення.
Якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається
Держмитслужбою України, не може здійснити у повному обсязі декларування
товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію
України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон
України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію
України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному
порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації
та під зобов’язання про подання митної декларації, заповненої у
звичайному порядку не пізніше ніж через ЗО днів з дня випуску товарів у
вільний обіг.
Якщо товари регулярно переміщуються через митний кордон України однією і
тією самою особою на одних і тих же умовах та підставах, митний орган
може дозволити такій особі подавати періодичну митну декларацію, яка
оформляється на переміщення товарів за певний погоджений з митним
органом період.
До ввезення товарів на митну територію України декларантом може
подаватися до відповідного митного органу попередня митна декларація.
Подання попередньої митної декларації у разі ввезення на митну територію
України підакцизних товарів є обов’язковим. Подання попередньої митної
декларації передбачає авансову сплату всіх податків ще до того, як
товари ввозяться на митну територію України. У випадку з підакцизними
товарами обов’язковість подання попередньої митної декларації зумовлена
посиленим контролем за ввезеням таких товарів.
Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне
оформлення, протягом 10 днів з дати доставлення товарів і транспортних
засобів у митний орган призначення.
Товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами,
декларуються митному органу одночасно з пред’явленням цих товарів.
Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, в яких перевозяться
пасажири, у разі в’їзду на митну територію України декларуються митному
органу не пізніше ніж через три години з моменту прибуття у пункт
пропуску на митному кордоні України, а в разі виїзду за межі митної
території — не пізніше ніж за три години до перетинання митного кордону
України.
Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній
містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні
документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою
особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку
митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.
З дозволу митного органу відомості, зазначені у митній декларації,
можуть бути змінені чи доповнені, а подана митна декларація відкликана,
але лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до
митного оформлення.
Зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття
митним органом до митного оформлення не допускаються. Внесення до митної
декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для
застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних
засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до
них заходів нетарифного регулювання, здійснюється через подання митному
органу нової митної декларації.
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України // Закони України: В 11т. — Верховна Рада
України: Ін-т законодавства. — К., 1997. — Т. 10. — С. 3—41.
2. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року. — К.: Атіка. —
2001. —80с.
3. Митний кодекс України // Урядовий кур’єр. — 2002. — 14 серпня. — №
148.
4. Про Державний бюджет України на відповідний рік: Закон України //
Відомості Верховної Ради України або Офіційний вісник України.
5. Про державний внутрішній борг України: Закон України // Закони
України: В 11т./ Верховна Рада України: Ін-т законодавства. — К., 1996.
— Т. 4. — С. 43—44.
6. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України //
Закони України: В 11т./ Верховна Рада України: Ін-т законодавства. — К.,
1996. — Т. 5. — С. 13—20.
7. Про державну податкову службу: Закон України // Закони України: В
11т./ Верховна Рада України: Ін-т законодавства. — К., 1996. — Т. 1. —
С. 37-77.
8. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України // Відомості
Верховної Ради України. — 1997. — Ст. 170. — № 24. — С. 379—429.
9. Про Рахункову палату України: Закон України // Закони України: В
11т./ Верховна Рада України: Ін-т законодавства. — К., 1997. — Т. 11.
—С. 60—76.
10. Про систему оподаткування: Закон України // Відомості Верховної
Ради. — 1997. — № 16.— Ст. 119.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
