Реферат на тему:
Фінансування видатків з місцевих бюджетів Фінансування видатків з
місцевих бюджетів проводиться за:
а) казначейського обслуговування місцевих бюджетів лише в частині
доходів та міжбюджетних трансфертів шляхом переказування коштів
територіальним органом Державного казначейства з рахунків за
надходженнями місцевих бюджетів на поточні видаткові рахунки, відкриті
відповідним місцевим бюджетам в установах банків за групою балансових
рахунків 254 «Кошти місцевих бюджетів та бюджетні кошти клієнтів, що
утримуються з місцевих бюджетів». Зарахування коштів розпорядникам на їх
поточні бюджетні рахунки здійснюється на основі розпорядження бюджетного
відділу (інспекції’) місцевого фінансового органу за допомогою платіжних
доручень. Документооборот фінансування видатків з місцевих бюджетів до
впровадження їх казначейського обслуговування за видатками показано
нарис. 21;
б) повнофункціонального казначейського обслуговування місцевих бюджетів
шляхом зарахування коштів на рахунки розпорядників бюджетних коштів
місцевих бюджетів, відкритих в органах Державного казначейства для
наступної оплати їх видатків. У процесі повнофункціонального
казначейського обслуговування місцевих бюджетів органи Державного
казначейства здійснюють такі функції:
— обслуговують місцеві бюджети за доходами, видатками та фінансуванням
дефіциту;
— відкривають рахунки розпорядникам коштів місцевих бюджетів у розрізі
місцевих бюджетів та кодів бюджетної класифікації видатків;
— здійснюють розрахунки за міжбюджетними трансфертами;
— щоденно перераховують залишки надходжень на рахунки загального та
спеціального фондів місцевих бюджетів;
— здійснюють операції на рахунках, відкритих в органах Державного
казначейства;
— надають фінансовим органам виписки з рахунків для обліку руху коштів
відповідних місцевих бюджетів;
— ведуть бухгалтерський облік усіх операцій щодо виконання місцевих
бюджетів;
— здійснюють попередній контроль за цільовим спрямуванням бюджетних
коштів;
— здійснюють операції щодо виконання платіжних доручень розпорядників
бюджетних коштів на підставі підтвердних документів, зареєстрованих
зобов’язань, відповідно до розпису місцевих бюджетів і кошторисів
розпорядників бюджетних коштів;
— ведуть облік зобов’язань розпорядників бюджетних коштів місцевих
бюджетів;
— здійснюють кредитування місцевих бюджетів для покриття тимчасових
касових розривів;
— установлюють порядок складання та складають фінансову звітність про
виконання місцевих бюджетів, крім звіту про виконання плану по штатах і
контингентах.
Фінансування видатків розпорядників коштів з місцевих бюджетів
здійснюється через органи Державного казначейства за такими стадіями:
перша (головна) стадія — виділення, зарахування, розподіл і
переказування бюджетних асигнувань головними розпорядниками коштів
розпорядникам коштів III ступеня. Вона складається з двох етапів —
«Виділення і зарахування асигнувань» та «Розподіл асигнувань і
переказування коштів» (рис. 22);
друга стадія — зарахування, розподіл і переказування бюджетних
асигнувань розпорядниками коштів III ступеня підвідомчим установам та
одержувачам коштів. Вона також складається з двох етапів — «Зарахування
коштів» і «Розподіл, переказ і зарахування коштів» (див. рис. 22);
третя стадія — безготівкова оплата рахунків розпорядниками та
одержувачами бюджетних коштів (див. рис. 18—19);
четверта стадія — виплати готівкою розпорядникам та одержувачам
бюджетних коштів (див. рис. 20).
Виконання місцевих бюджетів за видатками здійснюється за такою
послідовною процедурою: установлення бюджетних асигнувань розпорядникам
бюджетних коштів на основі затвердженого розпису місцевого бюджету;
затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів; взяття бюджетних
зобов’язань; отримання товарів, робіт та послуг; здійснення платежів;
використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.
Розпорядники бюджетних коштів не пізніше ніж за 15 днів до початку
бюджетного року подають на паперових і електронних носіях до органу
Державного казначейства за місцезнаходженням дані про розташування
мережі установ та організацій, погоджені з відповідним фінансовим
органом, за формою, наведено в табл. 47.
Після затвердження місцевих бюджетів фінансові органи складають річний
розпис асигнувань місцевих бюджетів та помісячний розпис асигнувань
загального фонду місцевих бюджетів і на паперових та електронних носіях
направляють органам Державного казначейства України, які реєструють їх
на відповідних рахунках, відкритих за групами рахунків позабалансового
обліку 922 «Бюджетні призначення з місцевих бюджетів» та 927 «Бюджетні
призначення з загального фонду місцевого бюджету за помісячним розписом
асигнувань». Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові
органи в тижневий термін доводять до головних розпорядників витяги із
затвердженого річного розпису асигнувань відповідних місцевих бюджетів
та помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів
(табл. 48—49), які є підставою для затвердження в установленому порядку
кошторисів та планів асигнувань розпорядниками бюджетних коштів.
Головні розпорядники коштів протягом трьох робочих днів після отримання
витягу з річного розпису асигнувань з місцевих бюджетів подають органам
Державного казначейства України, в яких вони обслуговуються, розподіл
показників зведених кошторисів та розподіл показників зведених планів
асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів у розрізі розпорядників
коштів нижчого рівня на паперових та електронних носіях за формами,
наведеними в таблицях 50—51. Розпорядники, які не мають підвідомчих
установ, подають кошторис та план асигнувань із загального фонду
місцевих бюджетів. Дані зведених кошторисів та планів асигнувань із
загального фонду місцевих бюджетів обліковуються органами Державного
казначейства України на рахунках, відкритих за групами рахунків
позабалансового обліку 912 «Кошторисні призначення з місцевих бюджетів»
та 914 «Призначення з місцевого бюджету за планом асигнувань». До
кошторису додається зведення показників спеціального фонду кошторису на
відповідний рік за підписом керівника та головного бухгалтера установи.
Органи Державного казначейства України здійснюють контроль за
відповідністю загальних сум, указаних у зазначених документах, сумам,
зазначеним у річному розписі асигнувань місцевих бюджетів. У разі їх
невідповідності даним розпису місцевих бюджетів розпорядники повинні
привести зазначені документи у відповідність до розпису бюджету.
Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для взяття
розпорядниками коштів бюджету зобов’язань на здійснення видатків,
передбачених відповідними місцевими бюджетами.
Органи Державного казначейства України приймають від розпорядників
коштів бюджету, які в них обслуговуються, реєстри зобов’язань та
фінансових зобов’язань разом з первинними документами (або їх копіями) у
межах залишків на відповідних рахунках, відкритих за рахунками
позабалансового обліку 9241 «Асигнування на взяття зобов’язань по
загальному фонду місцевих бюджетів» та 9242 «Асигнування на взяття
зобов’язань по спеціальному фонду місцевих бюджетів». Вони обліковують
зазначені зобов’язання розпорядників коштів місцевих бюджетів, яких вони
обслуговують, на рахунках, відкритих за групою рахунків позабалансового
обліку 942 «Зобов’язання розпорядників бюджетних коштів за коштами
місцевого бюджету».
Згідно з помісячним розписом асигнувань загального фонду місцевих
бюджетів фінансові органи проводять розподіл коштів загального фонду
місцевих бюджетів, що зараховані на рахунки, відкриті за балансовим
рахунком 3142 «Кошти загального фонду місцевого бюджету» з урахуванням
зареєстрованих фінансових зобов’язань, та подають органам Державного
казначейства розпорядження про виділення коштів загального фонду
місцевих бюджетів (табл. 52) у розрізі головних розпорядників коштів.
Дане розпорядження затверджується головою місцевого органу виконавчої
влади або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником
фінансового органу). Кошти зараховуються на рахунки головних
розпорядників, відкриті за балансовим рахунком 3531 «Особові рахунки
розпорядників за коштами, отриманими із загального фонду місцевого
бюджету».
Виписка з особового рахунка (табл. 53) надається головному розпоряднику
коштів. На підставі виписки головний розпорядник готує та подає органу
Державного казначейства України розподіл виділених бюджетних асигнувань
на перерахування коштів підвідомчим установам (див. табл. 34). Отриманий
розподіл перевіряється органом Державного казначейства щодо
відповідності вказаних у ньому сум залишкам на рахунках, залишкам
невикористаних бюджетних асигнувань за загальним фондом та
зареєстрованим фінансовим зобов’язанням підвідомчих установ у розрізі
кодів економічної класифікації. Якщо перерахування коштів проводиться за
цільовим направленням, то поданий розподіл в обов’язковому порядку
повинен містити примітку щодо призначення коштів. У разі, коли
вищезазначена примітка не врахована, документи повертаються без
виконання. За наявності всіх необхідних показників кошти зараховуються
на рахунки підвідомчих установ.
Для безготівкових перерахувань платежів з одного рахунка на інший,
відкритих на балансі одного органу Державного казначейства України без
виходу в СЕП НБУ, використовуються меморіальні ордери (заповнюються
відповідно до зразка, наведеного в табл. 54), складені на підставі
відповідних платіжних доручень розпорядників коштів.
Кошти спеціального фонду місцевого бюджету, зараховані на рахунки,
відкриті за балансовим рахунком 3152 «Кошти спеціального фонду місцевих
бюджетів, які направляються на спеціальні видатки», органи Державного
казначейства на підставі розпорядження про виділення коштів спеціального
фонду місцевих бюджетів у розрізі головних розпорядників коштів (табл.
55), затвердженого головою місцевого органу виконавчої влади або, за
його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового
органу), засобами програмного забезпечення направляють на рахунки
розпорядників, відкриті за балансовим рахунком 3532 «Особові рахунки
розпорядників за коштами, отриманими із спеціального фонду місцевого
бюджету».
Оплата видатків розпорядників бюджетних коштів здійснюється органами
Державного казначейства України з реєстраційних, спеціальних
реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів, відкритих в
органах Державного казначейства України за групою рахунків балансового
обліку 354 «Рахунки розпорядників та одержувачів за коштами місцевих
бюджетів», шляхом проведення платежів з цих рахунків. Інформація щодо
проведених видатків одночасно відображається на відповідних рахунках,
відкритих за рахунками фінансового обліку 7211 «Видатки загального фонду
місцевого бюджету» та 7221 «Видатки спеціального фонду місцевого
бюджету».
Із спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліковуються власні
надходження, розпорядники бюджетних коштів можуть здійснювати
переказування коштів вищим та підвідомчим установам і організаціям
відповідно до чинних законодавчих актів. Переказування таких коштів
здійснюється на підставі платіжних доручень, наданих власниками
рахунків. Переказ коштів розпорядниками відображається як зменшення
доходів, а їх отримання — як збільшення доходів. Власні надходження
зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного
казначейства (за місцем обслуговування розпорядника коштів бюджету) за
балансовим рахунком 3542 «Реєстраційні рахунки розпорядників за коштами
спеціального фонду місцевого бюджету», в розрізі груп власних
надходжень. Інформація щодо власних надходжень, які зараховуються на
відповідні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3542, одночасно
відображається на рахунках фінансового обліку 6124 «Власні кошти
розпорядників коштів місцевого бюджету». Органи Державного казначейства
щоденно складають виписки з рахунків, відкритих за балансовим рахунком
3542, що разом з реєстром розрахункових документів надаються
розпорядникам коштів місцевих бюджетів.
Оплата рахунків розпорядників бюджетних коштів здійснюється лише за
наявності в обліку органів Державного казначейства їх зобов’язань та
залишків коштів на рахунках розпорядників коштів за відповідними кодами
економічної класифікації видатків. Підставою для здійснення видатків є
платіжні доручення з розрахунковими документами розпорядників коштів і
зареєстровані в органах Державного казначейства зобов’язання та
фінансові зобов’язання, які підтверджують цільове спрямування коштів.
Для контролю цільового спрямування бюджетних коштів при виконанні
місцевих бюджетів за видатками органи Державного казначейства
здійснюють:
• попередній контроль — на етапі реєстрації зобов’язань розпорядників
бюджетних коштів, у тому числі фінансових. При цьому перевіряється
підстава для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку
і контролю за зобов’язаннями, а також правильність оформлення
розрахункових документів;
• поточний контроль — у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних
коштів. Перевірка документів на оплату рахунків розпорядників коштів
місцевих бюджетів здійснюється в органах Державного казначейства України
за наявності:
— залишків коштів на відповідних рахунках у розрізі кодів економічної
класифікації видатків за коштами загального та/або спеціального фонду
місцевих бюджетів;
— зареєстрованих зобов’язань;
— відповідності змісту операцій, наведених у документах, кодам
економічної класифікації видатків, зазначених у призначенні платежу.
Відмови в оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів можуть
надаватися:
— у разі відсутності затверджених кошторисів та помісячних планів
асигнувань;
— за відсутності або недостатності бюджетних і кошторисних призначень;
— за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках;
— у разі неподання необхідних документів для підтвердження оплати
рахунків (рахунків, рахунків-фактур, накладних, товаротранспортних
накладних, трудових угод, договорів на виконання робіт, актів виконаних
робіт, звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів,
робіт і послуг за державні кошти тощо);
— у разі недотримання або порушення встановленого порядку використання
коштів загального та/або спеціального фондів бюджету;
— за відсутності в бухгалтерському обліку виконання місцевих бюджетів
прийнятих розпорядниками бюджетних коштів зобов’язань;
— якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не
підтверджують цільового направлення коштів;
— у разі неподання розпорядниками бюджетних коштів фінансової звітності.
У разі невиконання однієї з цих вимог органи Державного казначейства
України відмовляють в оплаті та повертають документи для усунення
причин, через які було відмовлено в оплаті.
Усі операції органів Державного казначейства України мають оформлятися
відповідними документами, які містять інформацію про характер операції
та є підставою для відображення в обліку.
Відповідно до Бюджетного кодексу України Рада міністрів АРК, місцеві
державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за рішенням
Верховної Ради АРК чи відповідної ради можуть отримувати:
— короткострокові позички на покриття тимчасових касових розривів, що
виникають під час виконання загального фонду місцевих бюджетів. Вони
зараховуються на рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3252 «Рахунок
для зарахування до загального фонду місцевих бюджетів інших кредитів».
Потім на підставі меморіальних документів у регламентований час засобами
програмного забезпечення ці кошти перераховуються (списуються) на
рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3142 «Кошти загального фонду
місцевих бюджетів». Повернення позичок за рахунок коштів загального
фонду місцевого бюджету здійснюється управлінням Державного казначейства
України з окремого рахунка, відкритого за балансовим рахунком 3252;
— запозичення до бюджету розвитку місцевих бюджетів, що зараховуються на
рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3254 «Рахунок для зарахування
до спеціального фонду місцевих бюджетів інших кредитів». У
регламентований час засобами програмного забезпечення на підставі
меморіальних документів кошти перераховуються (списуються) на рахунки,
відкриті за балансовим рахунком 3152 «Кошти спеціального фонду місцевих
бюджетів, які направляються на спеціальні видатки». Повернення
запозичень до бюджету розвитку місцевих бюджетів здійснюється
управлінням Державного казначейства України з окремого рахунка,
відкритого за балансовим рахунком 3254, за рахунок коштів спеціального
фонду місцевого бюджету.
Рахунки та бухгалтерські проведення. Облік асигнувань і видатків бюджету
ведеться на різних рахунках. Переказування асигнувань на рахунки
розпорядникам коштів по Державному і місцевих бюджетах характеризує рух
грошових коштів, а використання зарахованих коштів — видатки бюджету.
Для обліку видатків бюджету використовуються активні рахунки: 71
«Видатки Державного бюджету», 72 «Видатки місцевого бюджету», 79
«Контррахунок за операціями за видатками бюджету».
Рахунок 71 містить такі рахунки III порядку:
711 — «Видатки загального фонду Державного бюджету»;
712 — «Видатки спеціального фонду Державного бюджету»;
713 — «Кредитування Державного бюджету за вирахуванням погашення».
Рахунок 72 містить такі рахунки III порядку:
721 — «Видатки загального фонду місцевого бюджету»;
622 — «Видатки спеціального фонду місцевого бюджету»;
624 — «Кредитування місцевого бюджету за вирахуванням погашення».
Операції з обліку асигнувань і видатків Державного і місцевих бюджетів
оформляють проведеннями, які наведені в практикумі з бюджетного
менеджменту.
Рахунок 79 містить такі рахунки третього порядку:
791 — «Контррахунок за видатковими операціями»;
792 — «Контррахунок за операціями з кредитування за вирахуванням
погашення».
Проведення, якими оформляють операції щодо видатків та їх оплати за
рахунок коштів спеціального фонду бюджету, здійснюють із використанням
відповідних рахунків за подвійною системою бухгалтерського обліку.
У 9-му класі плану рахунків «Позабалансовий облік» передбачені такі
рахунки другого порядку: 90 «Тимчасові планові показники, пропозиції та
інші планові показники», 91 «Кошторисні призначення», 92 «Асигнування»,
93 «Планові показники за доходами бюджету», 94 «Зобов’язання
розпорядників бюджетних коштів», 95 «Розрахункові документи, не оплачені
в строк», 96 «Нараховані доходи і витрати», 98 «Зобов’язання і вимоги за
кредитуванням, усіма видами гарантій та цінними паперами, емітованими
державою», 99 «Контррахунки до рахунків 90—98 розділів».
Аналітичний облік асигнувань і видатків бюджету ведеться за головними
розпорядниками коштів окремо за видатками безпосередньо головного
розпорядника коштів, розпорядників коштів другого і третього ступенів,
одержувачів коштів та на централізовані заходи.
Для ведення аналітичного обліку операцій з виконання місцевих бюджетів
відкриваються особові картки для кожного рахунка (див. табл. 17—18,
39—44). Відображені в них облікові дані повинні відповідати аналогічним
даним оборотно-сальдової відомості (див. табл. 15) і сальдової відомості
(див. табл. 16). Дані оборотно-сальдової і сальдової відомостей мають
бути тотожними даним щоденного оборотно-сальдового балансу, що є
підставою для складання щоденних форм звіту «Звіт про виконання місцевих
бюджетів за видатками» (табл. 56), які складаються органами Державного
казначейства України в розрізі місцевих бюджетів. Зазначений звіт
передається фінансовим органам до 12-ї години робочого дня, наступного
за звітним, у встановленому порядку. Дані звітів за останній робочий
день місяця є підставою для складання звітності про виконання
відповідних місцевих бюджетів.
Для визначення результатів виконання бюджету в плані рахунків
передбачено 5-й клас рахунків «Результат виконання бюджету». Він містить
два рахунки другого порядку — 51 «Результат виконання бюджету» і 59
«Контррахунок за результатом виконання бюджету».
Рахунок 51 має такі рахунки третього порядку:
511 «Результат виконання Державного бюджету»;
512 «Результат виконання місцевого бюджету». Ці рахунки мають рахунки
четвертого порядку — результат виконання загального фонду і результат
виконання спеціального фонду Державного чи місцевого бюджету відповідно.
Контррахунок 5911 призначений для забезпечення подвійного запису при
віднесенні на результат виконання бюджетів контрра-хунків
6911,7911,7921.
Операції з обліку результатів виконання Державного і місцевих бюджетів
відображені в практикумі з бюджетного менеджменту.
Література:
Мартиненко А.О. Англійська граматика в таблицях. 168 с.
Мачуський В.В. Правові основи страхування. 304 с.
Мачуський В. В. Правове забезпечення підприємницької діяльності. Курс
лекцій. 348 с.
Мец В. О. Економічний аналіз. Збірник завдань і тестів. 236 с.
Міжнародні розрахунки та валютні операції. За заг. ред. М. І. Савлука.
392 с.
Молодцова О. П. Управління якістю програмної продукції. 248 с.
Моторин Р. М., Моторина Т. М. Система національних рахунків. 336 с.
Мумінова-Савіна Г. Г. Судово-бухгалтерська експертиза. 202 с.
Наконечний С.І., Савіна С.С. Математичне програмування. 362 с.
Нікітін А.В. Ситуаційне моделювання банківської діяльності. 153 с.
Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України. 948 с.
Оболенський О.Ю. Державна служба. 344 с.
Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія). 240 с.
Опришко В. Ф., Омельченко А. В., Фастовець А. С. Право Європейського
Союзу. 472 с.
Опришко В.Ф., Шульженко Ф.П. Правознавство. 767 с.
Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право. 312с.
Осадець С. С. Страхування. 599 с. Пересада А.А. Інвестиційний аналіз.
485 с.
Пересада А. А., Майорова Т. В. Інвестиційне кредитування. 271 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
