UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕтичні та психологічні вимоги до виступу в аудиторії (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6764
Скачало631
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Етичні та психологічні вимоги до виступу в аудиторії

 

ЗМІСТ

 

Аудиторія як суб'єкт спілкування

 

Психологічні та етичні основи спілкування в аудиторії

 

Особистісний вплив промовця на характер спілкування в аудиторії

 

Етапи спілкування з аудиторією

 

Вербальні та невербальні засоби спілкування з аудиторією

 

Ораторське мистецтво промовця як умова переконання

 

Дискусійний характер спілкування в аудиторії та рівень його моральності

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

Аудиторія як суб'єкт спілкування

 

Дещо осторонь стоїть спілкування однієї людини з групою, мета якого —

передати інформацію, знання, оцінки і враження. Наприклад, спілкуються

викладач і студенти або виступає перед заінтересованими людьми

спеціаліст чи науковець. Така форма спілкування потребує знань з етики

та психології, певних умінь і навичок.

 

Слово "аудиторія" має подвійне змістове значення: по-перше, це

приміщення, де читаються лекції; по-друге — люди, котрі слухають лекцію.

Людина, яка перебуває в аудиторії, є водночас і об'єктом, і суб'єктом

інформаційно-комунікативного впливу. З одного боку, вона сприймає

інформацію, яку до неї надсилає відправник, а з іншого — впливає на

відправника, задовольняючи свій попит і використовую-

 

чи метод зворотного зв'язку. Ще в давні часи говорили: "Слово наполовину

належить тому, хто говорить, а наполовину — тому, хто слухає". Для

людини, яка виступає в аудиторії (промовця, оратора, лектора),

характерне публічне мислення і мистецтво говоріння, а для тих, кому вони

адресовані, характерною є діяльність, пов'язана зі сприйманням і

розумінням того, що вони чують і бачать, тобто мистецтво слухання.

 

Кількість людей в аудиторії може бути різною — від кількох осіб до

великої групи людей. Це залежить від цілей тих, хто організовує лекцію,

і можливостей приміщення, де вона відбувається. Але в усіх випадках

людей, скільки б їх там не було, об'єднує спільна діяльність з приводу

того, для чого вони зібралися.

 

У межах цієї діяльності люди, котрі слухають лекцію, стають сукупним

суб'єктом спілкування, бо їх об'єднують мета, мотиви, інтереси. Проте

кожен лишається особистістю зі специфічно вираженими своїми цілями,

мотивами, інтересами, які можуть не збігатися повною мірою з груповими.

У процесі спільної діяльності нерідко створюються умови для розв'язання

таких проблем, які не під силу окремій особистості. До того ж, як

зазначалося, групове рішення, у прийнятті якого брала участь

особистість, для неї стає більш значущим, аніж власне.

 

Отже, аудиторія — це короткочасова, відносно стійка спільнота людей,

діяльність яких спрямовується лектором (викладачем, науковцем, промовцем

та ін.) і яка постає як єдиний сукупний суб'єкт спілкування [3, с.

104-114].

 

Почуття спільності, що виникає в аудиторії, більш повне, якщо люди,

запрошені для того, аби послухати промовця, спеціально підготовувалися

до цього. Це, у свою чергу, викликає відповідну налаштованість. А

наявність першої та другої характеристик зумовлює появу третьої —

загальну активність аудиторії. Отже, аудиторія — це особливий

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ