UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПредмет i завдання курсу “Етика ділового спілкування” (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось20734
Скачало2276
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Предмет i завдання курсу “Етика ділового спілкування”

 

Зміст

 

"Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання

 

Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії

 

Ділове спілкування, його особливості

 

Культура ділового спілкування

 

Гуманістична спрямованість етики спілкування та її значення

 

Висновки

 

"Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання

 

Об'єкт дисципліни — ділове спілкування, її предмет — його моральний та

психологічний аспекти, етичні й психологічні механізми.

 

Етика ділового спілкування — це нова навчальна дисципліна, становленню й

розвитку якої сприяли різні галузі науки (етика, психологія, філософія,

соціологія) та практики (управління, менеджмент та ін.). Проте

найсуттєвіший вплив на неї, звичайно, справили етика і психологія —

науки, що займаються людинознавством і вивчають одну й ту саму природу

людської поведінки (але під різними кутами зору) і чинники, що впливають

на життєдіяльність людей та їхню взаємодію.

 

Етика — наука про мораль, її розвиток, принципи, норми й роль у

суспільстві, іншими словами — про правильне (і неправильне) у поведінці.

Отже, треба розрізняти етику як науку, а мораль — як реальне явище, яке

вона вивчає. Мораль є формою суспільної свідомості, спрямованою на

утвердження самоцінності людини, її прав на гідне та щасливе життя.

 

Слід розрізняти поняття "мораль" і "моральність". Мораль передусім є

певною формою свідомості — сукупністю усвідомлюваних людьми принципів,

правил, норм поведінки. Що ж до моральності, то її здебільшого розуміють

як втілення цих принципів, правил і норм у реальній поведінці людей та

стосунках між ними. Природно, що таке втілення має дещо інший зміст,

аніж сукупність абстрактних правил і приписів моралі [8, с. 15—16].

 

Цариною людської моральності один із сучасних українських етиків В.

Малахов вважає спілкування. Він наголошує, що людська моральність

реально виявляється не у свідомості й навіть не в діяльності людини, а

саме в її спілкуванні з іншими. Оскільки у повноцінному спілкуванні

людина постає саме як суб'єкт, то завжди актуальною є проблема

морального самовизначення партнерів один відносно одного. Залежно від

цього вибору й самовизначення спілкування може виявитися для людини

найвищою, найжаданішою розкішшю (А. де Сент-Екзюпері) і справжнім пеклом

(Ж.-П. Сартр) [8, с. 259].

 

Моральна свідомість, що лежить в основі такого спілкування, є

відображенням моральної практики й моральних відносин. Вона випливає із

сукупності певних норм, моральних принципів, мотивів і ціннісних

орієнтирів. Під останніми найчастіше розуміють суб'єктивну значущість

певних явищ реальності для конкретної людини й суспільства. Дослідження

про ціннісні орієнтації молоді свідчать, що в їхній ієрархії за останні

десять років відбулися помітні зміни. Якщо раніше на перше місце молодь

висувала такі цінності, як чесність, дружба, любов, то останнім часом

вона виокремлює ділові (кар'єра, бізнес, успіх). Отже, моральні цінності

знецінилися і розміщуються на "нижніх щабелях" ієрархії, тобто

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ