UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСпілкування як науково-практична проблема (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7599
Скачало549
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Спілкування як науково-практична проблема

 

Зміст

 

Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури

 

Початок формування в Україні наукової думки про спілкування

 

Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі

 

Напрямки вивчення культури та етики спілкування в Україні

 

Висновки

 

Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури

 

Спілкування як процес і продукт І життєдіяльності людей має багате

минуле, а як результат наукових досліджень — коротку історію. І Багато

цінного й цікавого про етику та етикет, культуру спілкування та

поведінки знаходимо в пам'ятках історії й літератури, зокрема в

українських джерелах.

 

Одним із перших описав спілкування на території нинішньої України ще у V

ст. до п. е. Геродот. Він розповідав, як наші пращури спілкувалися при

світлі вогнища, "казали казку", "баяли байку". Цікаві свідчення того, як

у далекі часи жили люди, як вони захищали свою землю, як розвивали

ремесла і, звичайно, як спілкувалися, дає Велесова книга, або "Скрижалі

буття українського народу", — збірка поліських пам'яток V—IX ст. Люди

вміли спілкуватися, бо правили п'ятнадцять віків через віче, де будь-хто

міг слово сказати — і то було благом. Узагалі слово для людей було

вагомою частиною життя, через нього вони доходили згоди й розв'язували

свої життєві проблеми.

 

Уже тоді встановилися певні звичаї та традиції, що регулювали життя

членів громади. Повага до старших, взаємодопомога, хоробрість, чесність

стали загальноприйнятими нормами моралі. Проте перехід до моральних

відносин здійснювався поступово від найпростіших форм моральності

(групових) до вироблення особистістю власних моральних орієнтирів.

 

Дещо пізніше, коли на території Київської Русі відкрилися перші

бібліотеки, школи, набуло розвитку мистецтво, тобто закладалася культура

слов'янських народів, з'являються пам'ятки, що підтверджують прагнення

тодішнього суспільства вплинути на людину, на її думки та почуття, дати

їй християнські правила, норми поведінки й спілкування. Такими

найвідомішими пам'ятками є твори першого митрополита Київської Русі

Іларіона та оратора й мислителя Кирила Туровського. Один із тогочасних

видатних мислителів-гуманістів Василь Великий виклав справжню програму

культури й етики спілкування та поведінки, а також правила етикету:

"Будь добрим з другом, ласкавим зі слугою, незлопам'ятним до зухвалих,

людинолюбним до смиренних, утішай нещасних, відвідуй хворих, зовсім ні

до кого не стався презирливо, вітай з приємністю, відповідай зі світлим

обличчям, до всіх будь прихильним, доступним, не хвалися сам, не змушуй

інших говорити про тебе, приховуй, скільки можеш, свої переваги, а в

гріхах сам себе звинувачуй та не чекай звинувачень від інших. Не будь

тяжким у виговоріннях, звинувачуй не скоро і не з пристрасним рухом, бо

це — ознака зарозумілості, не засуджуй за малозначуще, ніби сам ти

суворий праведник..." [17, с. 194].

 

Мудрі настанови щодо етики та етикету, спілкування й поведінки дав

своєму та прийдешнім поколінням Володимир Мономах. У його "Повчанні"

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ