UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторичне побутування (буття) людей як феномен культури (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1378
Скачало269
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Історичне побутування (буття) людей як феномен культури

 

Культурно-мистецькі процеси невіддільні від історичного розвитку

суспільства. Вони охоплюють економічний, політичний і виробничий досвід

народів і держав. Методологічними складовими їх класифікації є різні

концепції цілісного культурно-історичного процесу, універсальної

еволюції: специфічна еволюція; циклічний, або цивілізаційний, варіант.

Кожна із цих концепцій має певну специфіку.

 

Концепція універсальної еволюції дає можливість визначити базові

закономірності культурно-історичного процесу, загальну тенденцію

розвитку основних культурних форм, систем і підсистем напрямків

культури. Універсальна концепція робить спробу через конкретне вивчення

окремого регіону довести значущість культурної інтеграції для

порівняльного аналізу соціокультурних систем в еволюційній перспективі

різних стадій розвитку сім'ї, народу, держави. Вона пропонує вивчення

культурно-мистецьких процесів за такими розділами: культура

первіснообщинного ладу; культура рабовласницького суспільства; культура

епохи феодалізму, буржуазна (капіталістична) культура; культура нового і

новітнього часу.

 

Новітні дослідження і вироблені модельні засади наукового осмислення

культури пропонують вважати культуру цивілізацією. Щоправда, ці поняття

не завжди тотожні, хоча й тісно взаємопов'язані. Доведено, що

цивілізація — це певний рівень розвитку, певний тип культури з яскраво

визначеними, характерними ознаками. Керуючись цією науковою концепцією,

можна вивчати близькосхідну, античну чи іншу цивілізацію; при цьому

модель залишиться незмінною, а напрямок дослідження залежатиме від того,

яку точку зору обере дослідник, адже напрямків багато: філософія,

історична типологія культури, етнографія, мистецтвознавство, етика,

естетика та ін.

 

Поняття "цивілізація" як соціокультурна єдність активно почали вивчати

наприкінці XIX ст. У XX ст. М. Данилевський виокремив 12 автономних

цивілізацій, або історико-культурних типів: єгипетську, китайську,

ассиро-вавилоно-фінікійську, індійську, іранську, єврейську, грецьку,

римську, аравійську, германо-романську, або європейську, мексиканську,

перуанську. Згідно з нормами цієї типології доходимо висновку:

 

• кожна велика цивілізація — це своєрідний архетип, вибудований за

власним оригінальним планом;

 

• життя і побутування у просторі й часі має певні межі, одна цивілізація

змінює іншу;

 

• порівняльне вивчення часткових і загальних ознак цивілізацій сприятиме

глибшому розумінню історії в цілому.

 

Кожний дослідник, розглядаючи зазначену проблему, шукав власні підходи і

вирішення з метою наукового обгрунтування своєї концепції. Так, філософ

О. Шпенглер виокремив вісім основних культур. А. Тойнбі на основі

порівняльного аналізу доводив, що людство поділяється на самозамкнені,

дискретні одиниці — цивілізації. Він не класифікує їх як культури, а

зводить до узагальненого чинника, вважаючи культурними спільнотами.

 

Своєрідну концепцію типів культури вивів відомий вчений Дж. Фейблман. На

його думку, внутрішня специфіка культури визначається культурно

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ