UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНаціональний характер, свідомість і самосвідомість як феномен культури (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3982
Скачало1204
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Національний характер, свідомість і самосвідомість як феномен культури

 

Кожний етнос, кожний народ має риси, притаманні лише йому. Науковцями

це визначається як характер нації, народу.

 

Характер (від грецьк. character — риса, особливість) — це сукупність

моральних якостей народу, нації, особистості, які визначають об'єкт

моральної оцінки та є предметом морального виховання людини

суспільством. Характер нації чи людини найяскравіше проявляється в їхній

поведінці. Умовно складові характеру розрізняють так: ідейність,

свідомість, принциповість, ініціативність, переконання, які

характеризують ставлення народу, людини до праці (працелюбність чи

споживацтво), до власності (ощадливість чи користолюбство), особливості

міжособистісних стосунків як усередині нації, так і у зв'язках з іншими

народами (людинолюбство і людиноненависництво, повага і зарозумілість,

ввічливість і грубіянство); якості, що розкривають риси людини

(правдивість, вірність, щирість, лицемірство, підступність). До останніх

належать вольові якості особистості, притаманні також народу:

самолюбство, самовладання, витримка, мужність, сміливість, боягузтво.

Мораль кожної суспільно-економічної формації виробляла специфічні

уявлення про характер і взірці позитивних чи негативних моделей

поведінки, морального виховання громадськими інституціями.

 

У періоди активної пропаганди релігійних концепцій створювалися моделі

відповідності характеру до життя "святих праведників", які переборювали

потяг до радощів земного буття. У період формування буржуазних відносин

пропагувався образ ощадливого господаря, який накопичення первинного

капіталу ставив понад усе. У період перерозподілу та стабілізації

накопиченого капіталу почав утверджуватись характер впевненої в собі

людини, яка забезпечена матеріально і може займатися меценатством та

благодійництвом. Надмірне заселення територій, зокрема Європи,

спровокувало завойовницькі війни з метою розширення життєвого простору

та одержання прибутків. Колонії європейських країн (Англії, Франції,

Німеччини, Португалії та ін.) були розкидані по всіх континентах. Росія

в XVII—XVIII ст. "освоїла" Урал, Сибір, Аляску і частину Канади.

 

Національний характер позначається цілісністю, але в кожній спільноті

формуються окремі угруповання, які своєрідно сприймають особливості

моделі загальнонаціонального визначення. Так утворюється опозиція, яка

може бути як конструктивною, так і деструктивною. Це залежить від

багатьох чинників, насамперед від рівня політичної культури опозиційних

структур, які можуть позитивно вплинути на розвиток держави, а можуть

призвести до її розвалу, як, наприклад, у СРСР, Югославії та

Чехословаччині наприкінці XX ст. Причина тут абсолютно тривіальна —

опозиція не знайшла спільної мови із владними структурами з тим, щоб

виробити компромісне рішення. В усіх постсоціалістичних країнах люди,

які прийшли в управління з опозиції, є "взірцями" класичного

бюрократизму в системі управління.

 

Зрозуміти особливості національного характеру можна лише через

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ