UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВійна після війни - ОУН і УПА пiсля 1945 року (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4787
Скачало492
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Війна після війни - ОУН і УПА пiсля 1945 року.

 

Із закінченням війни з нацистською Німеччиною ОУН і УПА продовжували

збройну боротьбу проти радянського комуністичного режиму. Радянське

керівництво після капітуляції Німеччини посилило протидію повстанцям,

перетворивши Західну Україну на справжній театр воєнних дій.

 

Під контролем центральних московських органів відбувалася "совєтизація"

західноукраїнських земель. По суті це було утвердження вже випробуваної

більшовицьким режимом в 20-30-ті роки моделі соціалізму, насильницької

уніфікації всіх сфер життя за стандартами тоталітарного суспільства.

Кінцевий результат соціально-економічної і культурної політики Москви

пов'язувався із здатністю місцевих парторганізацій ефективно реалізувати

настанови центральних органів. Вже восени 1943 року було сформовано

організаційні групи обкомів партії. До них увійшли насамперед ті, хто до

війни працював у цих областях. У квітні 1944 року відновили роботу

Волинський, Рівненський, Тернопільський і Чернівецький обласні комітети

КП(б) України. Наприкінці 40-х років до партії почали вступати місцеві

жителі. З 1947 року, спеціальним рішенням ЦК ВКП(б) до партійних лав

дозволили приймати колишніх членів Комуністичної партії Західної

України.

 

Під контролем ЦК ВКП(б) в західних областях швидко зростала чисельність

парторганізацій. На початку 1947 року їх було тут 4 тис. і вони

об'єднували понад 60 тис. членів партії, на початку 1953 р. - 8 тис. і

до них входили понад 85 тис. осіб. (Історія України. Під ред. В. А.

Смолія. - К., 1997. - С. 332).

 

Характерно, що питома вага членів партії з місцевого населення була

незначною. Кадровий потенціал нарощувався переважно за рахунок приїжджих

з центральних і східних областей, з інших тодішніх республік СССР. Так,

на червень 1946 року сюди прибуло 86 749 партійних, радянських,

комсомольсь-ких працівників, спеціалістів промисловості, сільського

господарства, системи освіти, охорони здоров'я, культурно-освітніх

закладів (ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 23, спр. 2654, арк. 146). Вони не лише в

переважній більшості не знали мови, звичаїв, традицій, але й не

намагалися пристосуватись до місцевих умов, не бажали поважати місцеве

населення, яке довгий час жило в інших соціально-політичних, культурних,

побутових умовах. Силами саме цих людей і здійснювалось те, що офіційна

пропаганда називала "соціалістичною перебудовою краю".

 

Одним з найпомітніших явищ цієї "перебудови" стало знищення за

сценарієм, затвердженим у Кремлі, Української греко-католицької церкви

(УГКЦ). В травні 1945 року під контролем органів безпеки було сформовано

"ініціативну групу", яка агітувала за розрив унії з Римом і

виправдовувала репресивні акції проти УГКЦ. 8-10 березня 1946 року

відбувся контрольований НКГБ Львівський собор - з'їзд представників

УГКЦ, на якому було ухвалено (за це голосували 216 делегатів-священиків

і 19 представників мирян) скасувати Берестейську унію 1596 року,

возз'єднавши галицьку церкву з руською православною. У 1949 році, під

тиском влади, рішення про припинення діяльності уніатської церкви

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ