UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДієва армія Української Народної Республіки в першому зимовому поході (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1922
Скачало319
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ДІЄВА АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ПЕРШОМУ ЗИМОВОМУ ПОХОДІ

 

У серпні 1919 р. українська армія у складі Дієвої армії УНР та

Української Галицької армії перейшла в наступ проти більшовицьких військ

в напрямку Києва та Одеси. В цей же час Добровольча армія генерала

Денікіна почала активні дії проти більшовиків на Лівобережній Україні,

поступово просуваючись на північ. Похід української армії 31 серпня 1919

року на Київ не мав успіху. В Київ вступили водночас українські частини

та Добровольча армія. Щоб ухилитися від збройного конфлікту, українське

командування відвело свої війська від Києва.

 

Наприкінці вересня 1919 року наступила сильна холоднеча і спалахнула

епідемія тифу. Найбільше захворювань було у підрозділах УГА, що призвело

до значних втрат серед особового складу.

 

Здійснюючи опір з останніх сил, Начальна команда УГА на чолі з генералом

Тарнавським пішла на примирення з денікінцями. 6 листопада 1919 р. УГА

ввійшла до складу Добровольчої армії.

 

Причиною зради з боку УГА були не тільки катастрофічні умови, а й

розбіжності у стратегії подальшої боротьби між українськими союзниками.

Уряд Директорії УНР вважав за свого основного противника Росію і

збирався укласти союз з Польщею.

 

У зв'язку зі зрадою УГА Є.Петрушевич виїхав до Відня в надії, що зможе

там ліпше обороняти інтереси Галичини. Члени Директорії - Ф. Швець та А.

Макаренко - виїхали теж за кордон [1, c. 537].

 

Відповідно Постанови Директорії УНР №1219/Д від 15-го листопада 1919 р.,

Верховне керування справами Республіки покладалося на Голову Директорії

Головного Отамана Симона Петлюру, який іменем Директорії мав право

затверджувати всі закони та постанови, ухвалені Радою Народних Міністрів

[2, c. 143].

 

17 листопада члени урядових установ, штаби і військо залишили

Кам'янець-Подільський, вирішивши переміститися у Шепетівку, ще не

зайняту ні польськими, ні більшовицькими військами [3, c. 327].

 

Більшість військових частин Дієвої армії УНР зосередилась в районі

Старокостянтинів-Шепетівка-Чуднів, щоб звідти почати нову акцію проти

Денікіна [4, с.9].  Після невдалої наради з представниками політичних

партій та представниками війська в Старокостянтинові 26.ХІІ Головний

Отаман Симон Петлюра і Уряд мусили покинути Старокостянтинів і виїхати

до Любара. Отамани-заколотники Волох, Божко та Данченко, ставши

остаточно на радянську платформу, вислали ультиматум Головному

Отаманові, щоб він зрікся влади. Війська при Уряді було мало і С.

Петлюра 3.ХІІ виїхав до Чорториї. Тим часом підійшов з своїми частинами

отаман Ю. Тютюнник і заколотникам довелось тікати на Чуднів [4, c.

10].   Залишки великої колись української армії зібрались на початку

грудня у новому трикутнику Любар-Шепетівка-Миропіль. А по боках цього

трикутника були: зі сходу -Червона армія, із заходу - польські війська,

з півдня - Добровольча армія Денікіна [5, c. 143].    4.ХІІ. у Чорториї

відбулася нарада, на якій начальник штабу української армії полковник

Генерального штабу Мишківський заявив, що армія повинна вирушити в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ