UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМорально-психологічний стан Червоної армії в ході перших боїв (червень 1941 р.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1926
Скачало257
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Морально-психологічний стан Червоної армії в ході перших боїв (червень

1941 р.)

 

Початок бойових дій для всіх радянських солдатів та офіцерів став

великим випробуванням. Але морально-психологічно вони не були готові.

Радянське керівництво до останнього дня демонструвало дружбу з

гітлерівською Німеччиною.

 

Звістка про напад шокувала самого Сталіна. У перші години війни, за

свідченнями Жукова, Сталін був розгублений, а пізніше весь час нервував,

нерідко виводячи працівників Генерального штабу з рівноваги.

 

Чимало командирів чекали, коли прийде офіційне повідомлення від вищого

керівництва про початок бойових дій. Командуючі фронтами, не маючи

достатнього досвіду для управління військами у такому масштабі, не

отримуючи чітких вказівок від уряду про план дій, розгубилися у складній

обстановці перших годин війни.

 

Крім того, виконання радянськими командирами своїх обов'язків

надзвичайно ускладнювалося ще кількома обставинами. На початку війни

ворожі диверсійні групи часто руйнували лінії зв'язку між штабами та

військовими частинами, сіяли паніку серед населення та особового складу

Червоної Армії, а також розповсюджували чутки про непереможність

німецьких військ. Внаслідок порушення зв'язку у перші дні війни, за

свідченням начальника артилерії М.М.Воронова, Генеральний штаб Червоної

Армії погано знав обстановку на фронтах.

 

А командувачі фронтами практично зовсім не володіли ситуацією, що

склалася після нападу гітлерівців. Так І.Х.Баграмян, начальник

оперативного управління Київського особливого військового округу (далі

КОВО), вказує, що донесення та повідомлення у перші дні війни надходили

безсистемно, показуючи становище окремих об'єднань та з'єднань

прикриття, не даючи загальної картини бойових дій. Особливо скупими були

дані авіаційної розвідки.

 

Але не зважаючи на всі труднощі, все ж знаходились командири, які не

чекали вказівок згори, а іноді, діючи їм наперекір, самостійно приймали

рішення про відкриття вогню по ворогу. Прикладом ефективного

самостійного рішення на відкриття вогню по агресору може служити рішення

командування Чорноморського флоту, що дало можливість силам флоту майже

без втрат провести перші бойові сутички з фашистськими військами. Однак,

як відзначає М.Г.Кузнєцов, перед тим, як зважитись на це, довелося

подолати "величезне внутрішнє гальмування, коливання, непевність"4.

Зволікання на найвищому рівні з прийняттям належних рішень про

організацію контрударів по фашистах призвело, як свідчив М.В.Захаров, до

страшних втрат у військах, до виникнення паніки серед частини

командирів5.Реакція вищого військового командування РСЧА і особисто

Й.В.Сталіна на початок війни свідчить про їхню морально-психологічну

неготовність до такого перебігу подій, про самовпевненість, переоцінку

своїх сил та нічим не виправдане зневажливе ставлення до ймовірного

противника. Невизначеність вищого командування дезорієнтовувала молодших

командирів Червоної Армії. За відсутності інструкцій про подальші дії і

перебуваючи під постійним тиском ворога, вони піддавались паніці. Деякі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ