UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЩо таке снід (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4627
Скачало2360
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Що таке снід

 

 

С

 

НІД, синдром набутого імунодефіциту (лат.: AIDS; син.: ВІЛ-інфекція) –

антропонозна повільно прогресуюча інфекційна хвороба, що виникає

внаслідок зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ),

характеризується глибоким порушенням клітинного імунітету, внаслідок

чого організм стає високо-сприйнятливим до опортуністичних інфекцій і

пухлин, що зрештою призводить до загибелі хворого.

 

Вірус імунодефіциту людини належить до родини ретровірусів

(Retroviridae). Це РНК- вмісний вірус, генетично й антигенно

неоднорідний, має великий ступінь мінливості. Зрілий віріон ВІЛ – це

сферична частка діаметром близько 100нм, що складається із серцевини й

оболонки. Геном ВІЛ містить унікальний фермент – зворотну транскриптазу,

за допомогою якої відбувається зчитування генетичної інформації з РНК на

ДНК. Вірус має тропізм до

Т-лімфоцитів-хелперів(СД4).

 

ВІЛ не стійкий у зовнішньому середовищі. Він інактивується за

температури 56°С протягом 30 хв, за температури 70- 80°С гине через 10хв

під час кип’ятіння – через 1хв. Вірус через 1 хвилину гине під впливом

70% етилового спирту, 0,5% гіпохлориту натрію, ефіру, швидко

інактивується під час обробки звичайними дезінфекційними засобами.

Стійкий до висушування й заморожування за температури – 70°С, відносно

стійкий до іонізуючої радіації, ультрафіолетового опромінення.

 

Резервуар і джерело збудника – хвора людина в безсимптомній чи клінічно

вираженій стадії захворювання, а також вірусоносій. Вірус міститься у

великій концентрації не тільки в крові, але й у першу чергу в спермі, а

також у менструальних виділеннях і вагінальному секреті, які і

становлять найбільшу епідеміологічну небезпеку. Крім того, ВІЛ

виявляється в грудному молоці, слині, слізній і спинномозковій рідині, у

різноманітних тканинах, поті, сечі, калі. Період заразливості джерела

точно не встановлений; вважають, що хворий заразний довічно.

 

Головне значення в розповсюдженні ВІЛ має контактний механізм передачі

збудника. Він включає статевий (найчастіший) і контактно - кров’яний

(трансфузійний, парентеральний ) шляхи передачі вірусу. Серед захворілих

переважають особи сексуально активного віку. Особливо інтенсивне

інфікування ВІЛ спостерігається у разі гомосексуальних статевих

контактів (цьому сприяє травматизація шкірних покривів і слизових

оболонок під час анальних статевих зносин), при цьому ризик зараження

пасивного гомосексуаліста у 3 – 4 рази вищий, ніж активного. Під час

гетеросексуальних контактів із хворими (носіями) зараження жінок від

чоловіків відбувається частіше, ніж чоловіків від жінок. Під час

переливання крові та деяких її препаратів передача вірусу призводити до

зараження у 80-100 % випадків. Зараження може відбутися у разі

повторному використанні медичного інструментарію у тому числі шприців і

голок. Внутрішньом’язові, підшкірні ін’єкції і випадкові уколи

інфікованим інструментом служать причиною зараження в 0,2 – 1% випадків.

У наркоманів під час внутрішньовенного введення наркотичних препаратів

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ