.

Морфологічний період розвитку мікробіології (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
315 1523
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Морфологічний період

розвитку мікробіології”

ПЛАН

1. Виникнення морфологічного періоду мікробіології

2. Особливості морфологічного періоду мікробіології

Висновок

Використана література

1. Виникнення морфологічного періоду мікробіології

Розглядаючи розвиток мікробіології як науки в історичному аспекті,
звичайно виділяють три етапи: морфологічний, фізіологічний і науковий.

Морфологічний період, як і початок науки мікробіології, зв’язаний з
ім’ям Антоні Ван Левенгука.

Антоні ван Левенгук, голландський натураліст, основоположник
мікроскопічного методу дослідження організмів, першим спостерігав і
описав бактерії, сперматозоїди, еритроцити, інфузорії, м’язові волокна.

Виготовлені Левенгуком мікроскопи були найдосконалішими на той час (рис.
1).

Рис. 1. Мікроскоп А. Левенгука:

А, В — вигляд ззовні; Б — схема будови: 1 — щілина; 2 — рухома голка, на
якій вміщують досліджуваний об’єкт; 3 — гвинт для наведення різкості

Вони збільшували досліджуваний об’єкт у 160—300 разів. Вивчаючи за
допомогою таких мікроскопів зубний наліт, дощову і колодязну воду, а
також різні настої, він виявив у них безліч дрібних, різних за формою
«живих звіряток» (рис. 2).

Свої спостереження А. Левенгук старанно описував, замальовував і
надсилав до Лондонського королівського товариства, членом якого його
згодом було обрано. 17 вересня 1683 р. він, здивований побаченим, писав:
«Я дослідив слиз, що залягає між зубами, і побачив безліч дуже маленьких
звіряток, які жваво рухались… У моєму роті їх більше, ніж людей в
Об’єднаному королівстві». Більшу частину своїх спостережень він
опублікував у 1695 р. у книжці «Таємниці природи, відкриті А.
Левенгуком» («Areana nature detecte ab Antonio van Leeuwanhock»).

Левенгук був зачинателем нової науки – мікробіології. Бажаючи
довідатися, які речовини в корені хрону “діють на язик і викликають його
роздратування”, він поклав шматочок кореня у воду. Яке ж було його
здивування, коли під мікроскопом він побачив у воді “величезну кількість
дрібних живих істот. Деякі з них у довжину були разів в три-чотири
більше, ніж у ширину… Інші мали правильну овальну форму. Був там ще і
третій тип організмів, найбільш численний, – дрібні істоти з
хвостиками”. Цей вигадливий світ палочкоподібний, спіралевидний,
кулястих, із усілякими відростками і війками мікроскопічних істот
поглинув всю увагу дослідника. За п’ятдесят років роботи ним було
відкрито більш двохсот видів мікроорганізмів.

Результати дослідів ретельно фіксувалися і відправлялися в Англію. Вчені
мужі Королівського товариства в подиві качали головами, вивчаючи звіти.
Зрештою, досягнення Левенгука одержали офіційне визнання.
Вчений-самоучка в 1680 році був обраний дійсним членом Лондонського
королівського товариства. Пізніше його прийняли і у Французьку академію
наук. Відкриття Левенгука стали дійсною сенсацією.

Відкриття А. Левенгука були настільки несподіваними і навіть
фантастичними, що протягом майже 50 наступних років викликали загальний
подив. Перебуваючи в Голландії в 1698 p., Петро І відвідав А. Левенгука
і ознайомився з його дослідами. З цієї поїздки цар привіз у Росію
подарований А.Левенгуком мікроскоп. У 1716 р, у майстернях при дворі
Петра І виготовлено перші в Росії мікроскопи.

2. Особливості морфологічного періоду мікробіології

Відкриття А.Левенгука поклали початок розвитку мікробіології, викликали
зацікавлення до вивчення її таємничих об’єктів. Однак тривалий час
(майже до середини XIX ст.) мікробіологія мала в основному описовий
характер.

Перший період розвитку цієї науки, який увійшов в історію під назвою
морфологічного періоду, був початком нагромадження фактичного матеріалу.
Вивчення морфології мікробів було доступніше, ніж дослідження їхньої
функціональної діяльності, і тому саме на визначенні форми й зосереджено
увагу в перших мікробіологічних працях. Але й під час вивчення
морфології мікроорганізмів доводилось обмежуватися здебільшого
консттатцією фактів, бо інсттументи, якими користувались тоді, були дуже
примітивними. Мабуть, цим і пояснюється те, що видатний природознавець
К.Лінней (1707-17778), який створив штучну систему живої природи,
стверджував, що мікроорганізми належать до одного загального роду,
назвавши його “хаос”. “Вони надто маленькі, надто туманні й ніхто ніколи
про них нічого певного не взнає…”, писав він на прикінці 18 ст.

Проте зазначимо, що не всі вчені того часу поділяли думку К.Ліннея.
Вагомий внесок у розвиток молодої науки зробилит відомі
вчені-природознавчці Л.Спалланцані (1729-1799), М.М.Тереховський
(1740-1796), Д.С.Самойлович (1744-1805) та інші.

Вихованець Києво-Могилянської академії і Страсбурзького університету М.
М. Тереховський у своїй праці «Про наливочний хаос Ліннея» розглядає
природу виникнення мікробів. Він уперше розробляє експериментальний
метод дослідження бактерій, встановлює, що для розвитку мікроорганізмів
потрібен кисень, що мікроби перед поділом ростуть. Він робить висновок,
що мікроби є справжніми живими істотами, і першим доводить
неспроможність теорії про довільне зародження життя (що пізніше
блискучими експериментами підтвердив Л. Пастер).

Результати досліджень М. М. Тереховського залишались тривалий час
маловідомими через поширену думку про неможливість вивчення
мікроорганізмів. Тому досить довго не було встановлено ні місце мікробів
серед інших живих істот, ні роль і значення їх у природі, незважаючи на
те, що таку спробу було зроблено в 1773 р. датським природознавцем О. Ф.
Мюлером, який усі відомі тоді бактерії розподілив на два роди. Тільки
через 63 роки після цього (1838) вийшла в світ праця К. Еренберга
«Інфузорії як досконалі організми», в якій автор, користуючись
порівняльним методом, поділив клас інфузорій на 22 родини. Три родини
цього класу — Bacterium, Spirillum, Spirochaeta — К. Еренберг відніс до
групи мікроорганізмів. Систематика мікробів К. Еренберга була значним
кроком уперед, і з’явилася вона як результат застосування порівняльного
методу, який посів панівне місце в природознавстві, особливо після
виходу в світ геніальної праці Ч. Дарвіна «Походження видів шляхом
природного добору» (1859). Отже, експериментальні дослідження мікробів,
започатковані M. M. Тереховським, застосовувались дедалі ширше.

Висновок

Отже, відкриття А. Левенгука поклали початок розвитку мікробіології,
викликали зацікавлення до вивчення її таємничих об’єктів. Однак тривалий
час (майже до середини XIX ст.) мікробіологія мала в основному описовий
характер.

Мікроскопічні методи дослідження – способи вивчення дуже дрібних,
нерозрізнених неозброєним оком об’єктів за допомогою мікроскопів. Широко
застосовуються в бактеріологічних, гістологічних, цитологічних,
гематологічних і інших дослідженнях (бактеріологічне дослідження,
гістологічні методи дослідження, цитологічна діагностика).

Отже, Левенгук за допомогою сконструйованого ним мікроскопа вперше
побачив “дрібних тваринок” – мікроорганізми, раніше невідомі людині.
Вчений світ захопився спостереженням живих істот, що мають
найрізноманітнішу, часом вигадливу форму, різну величину і рухливість,
чим і започаткували морфологічний період мікробіології.

Використана література:

Вікерчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології: Підручник. – К.:
Либідь, 2001. – 312 с.

Прозоркина Н. В., Рубашкина Л. А. Основы микробиологии, вирусологии и
иммунологии: Учебное пособие для средних специальных медицинских учебных
заведений. — Ростов нД: Феникс, 2002. – 416с.

PAGE

PAGE 3

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020