UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОргани травлення. Нижня кінцівка. Нервова система. Провідні шляхи (реферат)
Авторdimich
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2327
Скачало470
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Органи травлення. Нижня кінцівка.

 

Нервова система. Провідні шляхи”

 

Органи травлення

 

Процес розщеплення складних органічних речовин на прості розчинні

сполуки, які можуть всмоктуватися і засвоюватися організмом, називається

травленням.

 

Стравохід – це вузька (2 см у діаметрі) трубка завдовжки 25-30 см, яка

з’єднує глотку зі шлунком. Він складається з шийної, грудної та черевної

частин і має чотири оболонки: слизову, підслизову, м’язову та зовнішню

сполучнотканинну. Підслизова та м’язова утворюють складки, для

розтягування при проходженні харчової грудки. М’язова оболонка верхньої

третини стравоходу утворена поперечносмугастою м’язовою тканиною. У

середній третині органа до цих м’язових волокон приєднуються гладкі

міоцити. М’язова оболонка нижньої третини стравоходу утворена гладкою

м’язовою тканиною.

 

Їжа по стравоходу переміщується за допомогою перистальтичних рухів.

 

Будова шлунка, травлення в ньому і нервово-гуморальна регуляція його

діяльності. Склад шлункового соку, його роль у процесі травлення.

 

Шлунок (gaster) – це розширений відділ травного каналу. Форма шлунка має

індивідуальну особливість і залежить від положення тіла та наповнення

шлунка їжею (серпоподібно зігнутий). Розміщується у верхній частині

черевної порожнини під діафрагмою. У шлунку розрізняють малу і велику

кривизну , а також вхідну частину, дно, тіло і воротарну (вихідну або

пілоричну) частину.

 

Пілорична частина – місце перходу шлунка в дванадцятипалу кишку, там

містяться кільцеподібні м’язи, що утворюють зажим (пілоричний сфінктер).

 

Стінки шлунка складаються з чотирьох шарів:

 

1. внутрішній – слизова оболонка – продукує шлунковий сік.

 

2. підслизова оболонка – дає можливість слизовій збиратися у складки, а

самому шлунку – розтягуватися і збільшувати об’єм;

 

3. м’язова оболонка – складається з трьох шарів не посмугованих м’язів,

що мають поздовжній, косий та коловий напрямок, завдяки яким шлунок може

виконувати складні рухи;

 

4. зовнішня – сполучнотканинна оболонка, є частиною очеревини.

 

Місткість шлунка у дорослої людини 3 л, але може збільшуватися до 5-10

л. У слизовій оболонці розташовані три види залоз: головні, обкладові,

додаткові. Головні виділяють травні ферменти, обкладові – соляну

кислоту, додаткові – слиз. Суміш усіх цих секретів утворює шлунковий

сік. За добу у людини його утворюється 1,5-2 л.

 

Дванадцятипала кишка (duodenum) – порівняно короткий (25 см), але

важливий відрізок, в якому здійснюється основне травлення. Реакція

середовища лужна, нейтралізує кисле середовище шлункового вмісту, що

поступає сюди. Сюди відкриваються протоки підшлункової залози і печінки.

В 12-палій кишці багато різних ферментів: як своїх (ентерокіназа), так і

тих, що поступають в складі жовчі та підшлункового соку. Ентерокіназа

перетворює неактивний фермент трипсиноген в активний – трипсин.

 

У порожній і клубовій кишках травлення їжі продовжується. В результаті

білки розщеплюються до амінокислот, жири – до гліцерину і жирних кислот,

вуглеводи – до моносахаридів. Тонка кишка відіграє роль не лише в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ