UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФактори, які становлять загрозу для генофонду української нації (реферат)
Авторdimich
РозділБЖД, безпека життєдіяльності, охорона праці
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4889
Скачало727
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Фактори, які становлять загрозу

 

для генофонду української нації”

 

Велику загрозу для генофонду української нації становлять екологічні

проблеми, в першу чергу – це наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Так,

викид радіонуклідів (вид хитливих атомів, що при мимовільному

перетворенні в інший нуклід випускають іонізуюче випромінювання(це і є

радіоактивність) за межі аварійного блоку ЧАЕС являв собою розтягнутий у

часі процес, що складався з декількох стадій.

 

27 квітня 1986 року висота забрудненої радіонуклідами повітряного

струменя, що виходить з ушкодженого енергоблоку, перевищувала 1200м,

рівні радіації в ній на видаленні 5-10 км від місця аварії складали 1000

мР/год.

 

Фахівці розрахували сумарний викид продуктів розподілу (без

радіоактивних шляхетних газів). Він склав 50 МКі, що приблизно

відповідає 3,5% загальної кількості радіонуклідів у реакторі на момент

аварії.

 

До 6 травня 1986 року викид радіоактивності в основному завершився.

 

Первісне поширення радіоактивного забруднення повітряних потоків

відбувалося в західному і північному напрямках, у наступного два-три

дня(у північному, а з 29 квітня 1986 року протягом декількох днів(у

південному напрямку (убік Києва).

 

Забруднені повітряні маси поширилися потім на значні відстані по

території БССР, УРСР, РСФСР, а також за межами Радянського Союзу.

 

Через 15 днів після аварії рівень фона-гамма-тла в 5 мР/год був

зафіксований на відстані 50-60 км до заходу і 35-40 км до півночі від

ЧАЕС. У Києві рівні радіації в травні 1986 року досягали декількох

десятих мілірентгена в годину.

 

Радіоактивному забрудненню значною мірою піддалися Гомельська і

Могилевська області Білорусі, райони Київської і Житомирської областей

УРСР, що примикають до 30-кілометрової зони коло ЧАЕС, частина Брянської

області Росії. Ці території складають нині так називану зону твердого

контролю. Усього ж у тім чи іншому ступені виявилися забрудненими

радіонуклідами 11 областей СРСР, у яких проживає 17 мільйонів чоловік.

 

Учені виділили у викидах з аварійного реактора 23 основних

радіонукліда. Велика частина з них розпалася протягом декількох місяців

після аварії і небезпеки вже не представляє. У перші хвилини після

вибуху й утворення радіоактивної хмари найбільшу погрозу для здоров'я

людей представляли ізотопи так званих шляхетних газів. Атмосферні умови,

що склалися в районі ЧАЕС у момент аварії, сприяли тому, що радіоактивна

хмара пройшла мимо м. Прип'яті і поступово розсіялася в атмосфері,

утрачаючи свою активність. Надалі серйозну тривогу лікарів викликали

коротко живучі радіоактивні компоненти, які випали на землю, у першу

чергу йод-131. Незважаючи на те, що період його напіврозпаду, а, отже, і

нейтралізації загрозливих властивостей менш восьми доби, він має велику

активність і небезпечний тим, що передається по харчових ланцюгах,

швидко засвоюється людиною і накопичується в організмі. У зв'язку з цим

вводилися обмеження на вживання деяких харчових продуктів (наприклад,

молока), проводилася йодна профілактика. Крім того, всім, що знаходилися

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ