.

Стан та проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
796 6479
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Стан та проблеми залучення іноземних інвестицій

в економіку України”

ПЛАН

1. Основні напрями інвестиційної політики в Україні

2. Стан надходжень іноземних інвестиції в економіку України

3. Шляхи активізації інвестування

Використані літературні джерела

1. Основні напрями інвестиційної політики в Україні

• Зниження соціальної напруги, досягнення остаточного підходу у
виділенні коштів на потреби соціальної сфери.

• Скорочення фонду виробничого будівництва за рахунок державних коштів і
формування надійних інвестиційних джерел, в першу чергу з власних коштів
підприємств та ін.

• Скорочення централізованих державних капіталовкладень, що виділяються
безповоротно. Перехід до нових принципів централізованого фінансування
інвестиційної діяльності.

• Створення ринку підрядних робіт. Зацікавленість будівельників у
виконанні замовлень.

• Прискорення темпів розвитку промисловості групи Б.

• Прискорення у кілька разів темпів вибуття застарілого обладнання.

• Перегляд надання державних кредитів на вигідних умовах з дефіцитними
ставками на конкурсній основі, включаючи державне замовлення.

• Залучення іноземних інвестицій, отримання іноземних кредитів,
створення спільних підприємств з іноземним капіталом за такими
напрямами, як розвиток переробної промисловості АПК, активізація
приватизації, конверсії, а також галузей, які визначають
науково-технічний прогрес.

• Створення ефективних форм і механізмів управління інвестиційною
діяльністю.

• Розвиток паливно-енергетичного комплексу, ресурсозберігаючих
технологій, конверсія ВПК, забезпечення населення товарами народного
споживання вітчизняного виробництва, розвиток медицини і фармацевтичної
промисловості.

Усі ці напрями інвестиційної діяльності в Україні вже зараз починають
розвиватися в умовах формування ринкового механізм}. Тому трансформація
інвестиційного механізму на мікрорівні, наприклад у промисловості,
повинно проводитися в межах макроекономічної стабілізації.

Інвестиційний ринок як економічна категорія являє собою збалансованість
попиту і пропозиції на інвестиції та випереджаючих можливостей
підрядників в їх матеріалізації. Це означає, що, з одного боку, потрібні
економічні заходи зі отримання попиту на інвестиції та зменшення маси
безготівкових грошей, які неадекватні обсягу та якості продукції, а з
іншого, — антимонопольні заходи, які б сприяли розвитку ринку
будівельних послуг.

Щодо загальної оцінки інвестиційного клімату в Україні на
макроекономічному рівні, то тут слід відзначити, що в економіці
продовжується спад виробництва, зменшується частка надходжень від
податків, накопичуються неплатежі, знижується частка банківського
кредитування у ВВП, зростає сума внутрішнього і зовнішнього боргу,
зростає рівень тіньової економіки, знижується частка державних
капіталовкладень (щороку в цілому на 5— 10%). Крім цього, на
інвестиційний клімат держави суттєвий вплив мають:

• приховане безробіття;

• неможливість виконання державою своїх обов’язків щодо соціального
захисту громадян;

• відсутність ефективних процедур банкрутства, захисту прав власників;

• високий рівень злочинності;

• слабка дисципліна виконання законодавчих актів. Причинами погіршення
інвестиційного клімату в Україні є:

по-перше, заполітизованість економіки; по-друге, негативні наслідки
приватизації, до яких призвело збочення та заміна такої основної мети
приватизації, як сприяння розвитку виробництва, на отримання прибутку в
короткий термін.

2. Стан надходжень іноземних інвестиції в економіку України

Іноземні інвестиції в економіку України послідовно регулювалися такими
законодавчими актами:

1) Законом України “Про захист іноземних інвестицій на території
Ураїни” від 10.09.91;

2) Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91

3) Законом України “Про іноземні інвестиції” від 13.03.92

4)Декретом Кабінету Міністрів України “Про режим іноземного
інвестування” від 20.05.93

5) Законом України “Про Державну програму заохочення іноземних
інвестицій в Україну”від 17. 12.93;

6) постановою Кабінету Міністрів україни “Про концепцію створення
спеціальних (вільних) економічних зон в Украхні”від 14.03.94.

Після прийняття Закону України “Про режим іноземного інвестування”
(1996 р.) більшість згаданих законодавчих актів втратили силу. В той час
кожний з перелічених законодавчих актів був свого часу необхідним і
створював сприятливе законодавче середовище для іноземних інвесторів.

Так, згідно із Законом України “Про захист іноземних інвестицій на
території України” (1991 р.) передбачалося, що інвестиції, прибутки,
законні права та інтереси іноземних інвесторів захищаються законами
України. Держава не може реквізувати іноземні інвестиції, за винятків
стихійного лиха. Іноземним інвесторам гарантуєтья можливість переказу за
кордон їх прибутків та інших сум, отриманих на законних підчставах. Такі
норми діють і сьогодні.

Цим законом також встановлюються види іноземних інвестицій, форми їх
здійснення; державні гарантії захисту. В окремому розділі викладено
засади функціонування йноземних інвесторів на основі концепсійних угод
про виборчу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної
інвестиційної діяльності. Нині практично всі спільні підприємства мають
національний режим оподаткування.

До того ж у Законі визначається поняття іноземних інвестицій як
цінностей, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти
підприємницької діяльності або інших видів діяльності для отримання
прибутку чи досягнення соціального ефекту. Досягненням чинного Закону є
те, що іноземного інвестора поставлено у рівні умови з вітчизняним.

Законом України “Про іноземні інвестиції” (1992 р.) встановлювався
національний режим інветиційної та іншої господарської діяльності щодо
іноземних інвестицій. До того ж іноземні інвестори отримували гарантії
на десять років на випадок змін відповідного законодавства України; за
Законом їх інвестиції у нашій країні не підлягають націоналізації. Цим
самим Законом передбачалося низка пільг для підприємств з інозамними
інвестиціями. Проте дію двох норм Закону щодо гарантій на випадок змін у
законодавстві стосовно оподаткування було “призупинено” вже на початку
1993 р. Внаслідок цього більшість підприємств з іноземними інвестиціями
зазнала збитків. Наприклад, через впровадження нових видів податків (20
% мита, 35 % акцизного збору та 28 % податку на додану вартість) ціни на
автомобілі “Мазда”, які реалізуються фірмою “Мазда моторс Україна”
зросли на 107 %. Причому на авторинках близько та далекого зарубіжжя
ціни не змінилися.

Декретом Кабінету Міністрів “Про режим іноземного інвестування ” (1993
р.) для іноземних суб’єктів господарської діяльності встановлено
національний режим інвестиційної діяльності, тобто вони наділені правами
та обов’язками в обсязі, не меншому, ніж аналогічні суб’єкти України.
Згідно з цим законодавчим актом іноземним інвесторам після сплати
податків, зборів та інших обов’язкових платежів гарантувався
безперешкодний переказ за корджон їх доходів, прибутків та інших коштів
в іноземній валюті, одержаних на законних підставах. Щодо
оподаткуванння, то уразі встановлення законодавчими актами України нових
видів подаоків існуючи підприємства з іноземними інвестиціями
звільнялися від них на 5 років. Цим самим Декретом запроваджувалася
кваліфікація капіталу підприємства, а також встановлювалися обмеження
стосовно мінімальної суми цієї інвестиції.

Законом України “Про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в
Україні”(1994р.) встановлювалися прііоритетні сфери для іноземнрго
інвестування, висувалися вимоги до янвесторів, які претендують на
одержання додаткових пільг, і зміст пільг, що надаються стосовно
інвестиційних проектів і пріорітетних сфер.

Інвестування може проводитися іноземними інвесторами у вигляді :
іноземної валюти; будь-якого рухомого чи нерухомого майна; акцій,
облігацій та інших цінних паперів, а також векселів та інших грошових
вимог; будь-яких прав інтелектуальної влассності, що мають вартість
(включаючи авторські права, винаходи, торгові знаки); прав на
господарську діяльність (таких, як розвідування,
розробка,добування,експлуатація природних ресурсів, отриманих за законом
чи угодою); платних послуг; в іншому вигляді, щоне суперечить чинному
законодавству України.

Іноземні інвестори мають право здіййснювати інвестиції у таких формах:

пайова участь іноземних унвесторів у підприємствах України;

створення підприємств, які повністю належать іноземним інвесторам;

придбання діючих підприємств;

придбання рухомого і нерухомого майна (земельні ділянки, будинки,
обладнання, транспорт та ін.)

В цілому потрібно відзначити, що в Україні спостерігається
гоступове становлення ринкових організаційних структур. Сформовані та
діють нові інституції, які регулюють або забезпечують
зовнішньоекономічну діяльність, формується мережа фірм та організацій,
які надають методичну, консультаційну та практичну допомогу веденню
міжнародного бізнесу на території України.

Значну роботу з акумуляції та ефективного використання великих іноземних
інвестицій виконує Українська державна кредитно-інвестиційна компанія. З
метою запобігання суперечок між і-юземними інвесторами та органами
виконавчої влади і місцевого самоврядування Указом Президента України у
1997 p. утворено палату незалежних експертів з питань іноземних
інвестицій як постійно діючий консультативно-дорадчий орган.

Причинами, які заважають залученню іноземних інвестицій в Україну, можна
визначити такі:

1) іноземним інвесторам практично не надається жодних гарантій щодо
забезпечення їх прав власності;

2) іноземні інвестори розраховують на повернення своїх вкладень через 6
років при середньорічній прибутковості 38 % (для України це нереально);

3) у багатьох країнах потенційні інвестори недостатньо поінформовані про
стан та перспективи розвитку економіки України;

4) основним недоліком чинних нормативних документів, що регулюють
інвестиційну діяльність в Україні, є їх неузгодженість між собою.

Для України як держави з перехідною економікою важливо розглядати
залучення іноземних інвестицій у контексті структурних змін та
економічного зростання.

Пріоритетними завданнями, що мають розв’язати іноземні інвестиції, є:

1) структурна реформа економіки;

2) технологічне оновлення виробництва;

3) виробництво товарів широкого вжитку;

4) подолання залежності країни від імпорту.

3. Шляхи активізації інвестування

Рівень інвестиційної активності перебуває у безпосередній залежності від
стану економіки в державі, функціонування фінансово-кредитної системи,
прибуткової діяльності підприємств, дохідної політики бюджетів усіх
рівнів та доходів населення.

Позитивний вплив на інвестиційну активність може справити подолання
інфляції, що робить можливим забезпечення функціонування довгострокових
інвестиційних кредитів як основи капітального будівництва за ринкових
умов, сприяє нормалізації фінансового стану підприємств, активізації
виробництва.

Отже, до шляхів активізації інвестування в Україні можна віднести такі:

І. Реформа підприємств, яка передбачає перехід до загальноприйнятих у
світовій практиці стандартів бухгалтерського обліку, оцінку основних
виробничих фондів відповідно до їх реальної ринкової вартості, суттєве
покращення корпоративного управління.

2. Страхування майна (особливо великих підприємств).

3. Розвиток інфраструктури, форм і методів залучення до інвестиційної
сфери заощаджень населення.

4. Іпотека. Необхідно активно сприяти становленню системи житлового
іпотечного кредитування, формуванню вторинного ринку іпотечних кредитів
для залучення у сферу банківського кредитування вагомих довгострокових
позабюджетних фінансових ресурсів.

За умов гострого дефіциту власних капіталовкладень, необхідних для
проведення структурної перебудови економіки, розв’язання проблем її
інтеграції в світову економіку, важливого значення набуває залучення в
Україну зовнішніх джерел фінансування, зокрема іноземних інвестицій.
Забезпечення зростання обсягу надходжень у країну іноземних інвестицій
залежить, по-перше, від поліпшення макроекономічної ситуації в країні в
цілому. Насамперед це стосується зміцнення фінансового становища
держави, включаючи скорочення дефіциту консолідованого бюджету,
зменшення внутрішнього та зовнішнього державного боргу, реформування
відносин власності, вдосконалення податкової системи, зміцнення
економічної стабільності з подальшим зростанням темпів ВВП. По-друге,
зростання обсягів іноземних інвестицій визначається здійсненням заходів
економічного, нормативно-правового, інформаційного та організаційного
механізмів залучення іноземного капіталу, які здатні забезпечити
стабільні умови для інвесторів.

Важливим кроком на шляху до активізації процесів іноземного інвестування
в економіку України вважається впровадження дійових механізмів
приватизації підприємств стратегічними іноземними інвесторами, до яких
насамперед належать транснаціональні компанії (наприклад, із США,
Німеччини, Південної Кореї та ін.). Транснаціональні компанії (ТНК)
мають на меті якомога ширше використовувати потужний ресурсний потенціал
країни та досягти прибутку від інвестування шляхом налагодження в
Україні власного виробництва, дилерської мережі та експорту продукції.

Для активізації інвестиційної діяльності неабияке значення має
стимулювання лізингових операцій — гарантованого товарного інвестування.
Він має ряд переваг. По-перше, лізинг більше за інших наближений за
своєю суттю до довгострокових банківських кредитів, що нині так
необхідні підприємствам. По-друге, лізинг дає змогу забезпечити
оперативність і гнучкість у вирішенні виробничих завдань шляхом
тимчасового використання устаткування, а не придбання його у повну
власність. По-третє, лізинг робить можливим доступ
підприємствам-користувачам усіх форм власності до найпередовішої техніки
і дає змогу ліквідувати суперечності між необхідністю її використання та
швидким її моральним старінням.

Одним з найперспективніших напрямів залучення іноземного капіталу в
Україну має стати розгортання мережі інвестиційних фондів і компаній. У
зв’язку з цим великого значення набуває надходження венчурного (або
ризикового) капіталу, який тісно пов язаний з фінансуванням інновацій та
науково-технічним прогресом. Основними галузями в Україні, які
потребують ін’єкції ризикового капіталу, є передусім агропромисловий
комплекс, енергетика, транспорт, зв’язок.

Активізації залучення інвестицій в економіку України сприятиме
реформування власності, приватизація державних підприємств. Прискорення
останньої передбачає створення сприятливих умов для ефективної
діяльності іноземних інвесторів, дійовішого використання кредитів, що
надаються Світовим банком та ЄБРР для розвитку приватного сектора
економіки, малого і середнього бізнесу.

Використані літературні джерела

Про інвестиційну діяльність. Закон України від 18 вересня 1991 р.

Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україну: Закон
України від 17 грудня 1993 р.

Герасимчук Н. С. и др. Инвестиционная сфера экономики .-К., “Науква
думка “. 1992.

Основы инвестирования, – М.: Церих, 1992.

Инвестиции в Украине /Под ред. С.И.Вакарина. К.: Конкорд, 1996.- с. 94.

Татаренко Н.О., Поручник А.М. Теорії інвестицій: Навч. посібник. – К.:
КНЕУ, 2000. – 160 с.

Шевчук В. Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. – К.:
Генеза, 1997,-384 с.

Щукін Б.М. Інвестиційна діяльність. –К.: МАУП, 1997, – 52 с.

Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: МАУП,
1999. – 184 с.

PAGE

PAGE 11

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020