.

Економічні ідеї М.Драгоманова (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
7 4759
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Економічні ідеї

М.Драгоманова”

Михайло Петрович Драгоманов (1841—1895) — видатний український
мислитель, історик, публіцист, етнограф, літературний критик.
Європейсько відомий український мислитель та вчений М. П. Драгоманов
значну частину свого життя, а саме 19 років, змушений був провести за
кордоном, у еміграції. На жаль, на батьківщині, розділеній могутнішими
державами, належного офіційного визнання його як інтелектуала,
прихильника і генератора ліберальних поглядів та ідей – годі було й
сподіватися. Та й не дивно: Російська імперія побоювалася вільнодумства.
І саме на чужині (у Швейцарії, Австро-Угорщині, Болгарії) з’явилися
з-під пера кращі праці Драгоманова – вже зрілого мислителя.

Будучи прихильником європейського позитивізму та раціоналізму, і беручи
щонайактивнішу участь в інтелектуальному процесі на еміграції,
М. П. Драгоманов невтомно досліджував та осмислював можливості
реформування та розбудови існуючих суспільств, їх розвиток в
соціальному, національному та економічному напрямах.

Значне місце у науково-публіцистичній діяльності М. Драгоманова займають
економічні проблеми, тому його сміло можна віднести до видатних
українських економічних теоретиків.

Велику увагу приділяв він пореформеним аграрним відносинам. Реформу 1861
р. М. Драгоманов розглядав як позитивний акт, вельми корисний для
суспільства. Але водночас він підкреслював її антинародну спрямованість,
зазначав, що реформа була проведена в інтересах поміщиків, капіталістів
і самодержавства, а селяни одержали лише особисту волю без землі.
Реформа, писав він, не тільки не дала селянам землі, «а й відібрала ту,
яка в них була». Це призвело до погіршання становища селянства, оскільки
до феодальних форм експлуатації, які багато в чому збереглися, додалися
капіталістичні її форми. Селяни, позбавлені землі, мусили «йти в найми»,
писав М. Драгоманов.

Причину тяжкого економічного становища селянства М. Драгоманов вбачав у
суспільно-політичних відносинах і рішуче виступав проти тих, хто такою
причиною вважав пияцтво й ледарство самих селян. Пияцтво, писав він,
«головним чином є наслідок тих причин, які зумовлюють горе, злість і
т.п.».

На відміну від народників, М. Драгоманов не лише не заперечував
капіталістичного розвитку країни, а й бачив, що Росія вже стала на цей
шлях. Він правильно зазначав, що розвиток капіталізму сприяє розвитку
продуктивних сил, прискорює технічний прогрес. Бачив він і негативні
сторони капіталізму, такі як кризи, безробіття, що вже почали виявлятися
в Росії. Для критичного аналізу капіталістичного виробництва М.
Драгоманов намагається використати політичну економію. Високо оціюючи
фундаментальні праці з політичної економії західних економістів, він
підкреслював необхідність їх перекладу, що сприяло б розвитку в країні
економічної думки.

Саме відсутність економічної літератури, зазначав він, негативно
позначається на інтелектуальному розвитку молоді. Проте першочерговим
завданням він вважав не переклад Мілля, Маркса, Лассаля, а створення
популярного курсу політичної економії, зрозумілого для трудящих мас.

Приділяючи велику увагу тяжкому становищу робітничого класу за умов
капіталізму, М. Драгоманов пропонує заходи для його поліпшення. Це,
передусім, «освіта та спільність між бідними людьми, між робітниками».
Крім того, писав він, необхідно домагатися підвищення заробітної плати,
поліпшення умов праці тощо.

Найпершу умову радикальної зміни становища робітників і селян він бачив
у знищенні приватної власності.

Майбутнє суспільство М. Драгоманов зв’язував із соціалізмом
(громадівством), як більш досконалим, ніж капіталізм, ладом. Під
соціалізмом він розумів такий спосіб виробництва, за якого фабрики,
заводи і продукти праці належатимуть робітничим громадам, а земля й
результати сільськогосподарського виробництва — сільським громадам.
Перехід до нового ладу він мислив як еволюційний, не заперечуючи, проте,
і можливості революційних виступів, «без яких інколи не можна обійтись».

Водночас М. Драгоманов, який був обізнаний із працями К. Маркса і Ф.
Енгельса, заперечував марксистську теорію класової боротьби, теорію
соціалістичної революції, диктатури пролетаріату. Соціалізм для нього
був справою далекого майбутнього. На його думку, першочергове завдання
соціалістів (а себе М. Драгоманов називав соціалістом, громадівцем)
полягає в завоюванні політичних свобод і вже на цьому грунті —
здійсненні соціально-економічних реформ.

Можна з упевненістю сказати, що М. Драгоманов у розумінні питань
суспільного розвитку був більшим реалістом, ніж деякі його пізніші
критики.

Оцінюючи суспільно-економічні погляди М. Драгоманова в цілому, слід
зазначити, що він був ідеологом дрібної буржуазії, але, як реформіст,
змикався з буржуазним лібералізмом.

Фундатори Української Академії наук Володимир Вернадський, Агатангел
Кримський та Михайло Туган-Барановський значною мірою сприяли поширенню
ідей Драгоманова в Україні.

З-поміж міркувань Туган-Барановського варто особливо відзначити думку
про здатність науки розв’язувати соціальні проблеми (стаття “Вплив ідей
політичної економії на природознавство та філософію”).

Водночас суттєвим було обгрунтування важливої ролі приватної власності у
системі економічних відносин. Позиція Туган-Барановського в цьому
питанні вирізнялась від різного виду соціалістичних підходів. “Сучасне
людство, – писав він, – не може обійтися без цього стимулу господарської
енергії… Тому припинення дії приватногосподарської системи було б
рівнозначне економічному, культурному і взагалі соціальному занепадові”.

М.Туган-Барановський спробував проаналізувати проблему вагомості ролі
особистості в політекономічному контексті. “Правда, – говорить він, – що
інтереси різних суспільних класів різні, і, стоячи на точці зору кожного
з цих суспільних інтересів, доводиться висувати на перший план різні
завдання теоретичного дослідження. Але є можливість піднестися над цією
відмінністю інтересів, знайти таку точку зору, з якої практичні висновки
науки повинні бути обов’язкові для всіх суспільних груп, незалежно від
їх приватних інтересів”. Таким визначальним принципом учений вважав
людську особистість. “Центральною ідеєю сучасної свідомості, –
стверджував він, – є сформульована Кантом ідея верховної цінності і, як
висновок звідси, рівноцінності людської особистості. Усяка особистість є
верховна мета у собі, через що всі люди рівні, як носії святині людської
особистості. Це і визначає верховний практичний інтерес, з точки зору
якого може бути побудована єдина політична економія: інтерес не
робітника, капіталіста або землевласника, а людини взагалі, незалежно
від приналежності її до того чи іншого класу”.

Знайомство відомого громадського діяча О.Терлецького з М. Драгомановим
не могло не позначитися на світогляді цього вченого. Він виступає як
революційний демократ і саме з цих позицій висвітлює найзлободенніші
проблеми Галичини. Найголовнішим питанням, яке потребувало вирішення,
було аграрне. І не випадково О. Терлецький підкреслює необхідність
звернути увагу саме на нього. Він критикує тих економістів, які причину
тяжкого становища селянства вбачали в його особистих вадах (пияцтві,
лінощах тощо) і пропонували рецепти морального виховання народу. О.
Терлецький у статті «Лихва на Буковині» (1878) пише, що саме економічні
злидні штовхають людей до морального та духовного занепаду.

Еволюцію світогляду І.Франка можна визначити як перехід від захоплення
ідеями Драгоманова до сприйняття ідей марксизму, а згодом їх критичного
осмислення і заперечення, особливо методів їх реалізації.

Отже, як бачимо, діяльність в економічній теорії М.Драгоманова знайшла
своє відлуння у багатьох прогресивних особистостях як України, так і
світу. Плідна й багатогранна діяльність М. Драгоманова залишається
взірцем служіння (в його ж таки розумінні) української нації. А сам він
належить до грона тих, хто став сіллю землі української.

Наукові дослідження цього видатного українського історика,
літературознавця, фольклориста, економіста й філософа не лише стали
надбанням тогочасного літературознавства, а й дали поштовх подальшому
розвитку української суспільно-політичної думки. Його ідеї, як уже
зазначалося, виявилися прийнятнішими на галицькому грунті, хоч зазнали
їхнього впливу і діячі Наддніпрянщини, яким у роки
національно-демократичної революції довелося розбудовувати державу.

Значне місце у науково-публіцистичній діяльності М. Драгоманова займають
економічні проблеми. Велику увагу приділяв він пореформеним аграрним
відносинам. Реформу 1861 р. М. Драгоманов розглядав як позитивний акт,
вельми корисний для суспільства. Але водночас він підкреслював її
антинародну спрямованість, зазначав, що реформа була проведена в
інтересах поміщиків, капіталістів і самодержавства, а селяни одержали
лише особисту волю без землі.

Причину тяжкого економічного становища селянства М. Драгоманов убачав у
суспільно-політичних відносинах і рішуче виступав проти тих, хто такою
причиною вважав пияцтво й ледарство самих селян. Пияцтво, писав він,
«головним чином є наслідок тих причин, які зумовлюють горе, злість і
т.п.».

На відміну від народників, М. Драгоманов не лише не заперечував
капіталістичного розвитку країни, а й бачив, що Росія вже стала на цей
шлях. Він правильно зазначав, що розвиток капіталізму сприяє розвитку
продуктивних сил, прискорює технічний прогрес.

Бачив він і негативні сторони капіталізму, такі як кризи, безробіття, що
вже почали виявлятися в Росії.

Для критичного аналізу капіталістичного виробництва М. Драгоманов
намагається використати політичну економію. Високо оцінюючи
фундаментальні праці з політичної економії західних економістів, він
підкреслював необхідність їх перекладу, що сприяло б розвитку в країні
економічної думки.

Використана література:

Грушевський М. “На порозі нової України”. – К., 1991.

Дорошенко Д. “Спогади про давнє минуле”. – Вінніпег,1948.

Драгоманов М. Вибране.- К.,1991.

Драгоманов М. Переднє слово до «Громади» // Громада. Українська збірка.
— Женева, 1878—№1.—С.50.

Кистяковский Б. “Вехи”. В защиту права., 1909.

Франко І. Суспільно-політичні погляди М. Драгоманова. – К., Наук. думка,
1986. – Т. 45. – С. 428.

PAGE

PAGE 7

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020