Реферат на тему:
Механічні властивості ґрунту
Ґрунт складається з трьох фаз – твердої, рідкої і газоподібної, а також
біологічної частини – ґрунтової біоти (грунтової флори, фауни, бактерій,
грибів тощо).
Тверда фаза – це основа ґрунту, яка складається з мінеральної та
органічної частин.
Мінеральна речовина більшості ґрунтів складає 80-90% твердої фази, яка
входила до складу материнської породи. За величиною мінеральні частинки
ґрунту, або так звані механічні елементи, ділять на фракції (табл. 1).
Таблиця 1. Класифікація механічних елементів ґрунту (за М.А. Качинським)
Назва механічного елементу Розмір, мм
кам’яниста частина більші 3
гравій 3 — 1
пісок 1 — 0,05
пил 0,05-0,001
мул менші 0,001
Частинки розміром менше 0,01 мм складають фракцію фізичної глини, а
більші 0,01 мм – фізичного піску.
Залежно від співвідношення різних фракцій виділяють різновидності
ґрунтів за механічним складом (табл.2).
Таблиця 2. Класифікація чорноземних ґрунтів за механічним складом (за
М.А.Качинським)
Механічний склад ґрунту Вміст фізичної глини, %
глинистий важкий > 85
глинистий середній 85-75
глинистий легкий 75-60
суглинистий важкий 60-45
суглинистий середній 45-30
суглинистий легкий 30-20
супіщаний 20-10
пісок зв’язаний 10-5
пісок пухкий 8,1.
У районах Полісся і Півночі Лісостепу частіше зустрічається саме кисла
реакція ґрунтового розчину, що негативно впливає на продуктивність
сільськогосподарських рослин та життєдіяльність ґрунтових організмів.
Розрізняють актуальну і потенційну кислотність ґрунту.
Актуальна, або активна, кислотність зумовлюється наявністю в ґрунтовому
розчині вільних іонів Н+. Визначається у водних ґрунтових витяжках.
Потенційна – зумовлена наявністю іонів Н+ та Аl3+ у зв’язаному вигляді
в складі ґрунтового вбирного комплексу. Залежно, які солі використовують
для визначення потенційної кислотності, вона буває обмінною
(використовують розчини нейтральних солей – KCl, NaCl, BaCl2) і
гідролітичною (лужна сіль, частіше всього – СH3COONa).
Для зниження кислотності ґрунти вапнують, вносячи крейду, мергель,
дефекат:
[ҐВК]2 Н+ + CaCO3 = [ҐВК]Ca2+ + H2CO3 ? CO2,H2O.
Лужність ґрунту зумовлюється не тільки іонами ОН-, а також Na+, який,
реагуючи з вуглекислим газом у водному середовищі, утворює в ґрунті луг
(NaOH):
[ҐВК]2Na+ + CO2 + H2O = [ҐВК]2Н+ + Na2CO3
Na2CO3 + H2O ? 2 NaOH + CO2 + H2O
Лужні ґрунти гіпсують, вносячи гіпс, кальцій якого витісняє із ҐВК іони
натрію:
[ҐВК]2Na+ + CaSO4 = [ҐВК]Ca2+ + Na2SO4
Утворений в результаті реакції сульфат натрію добре розчинний і
вимивається з верхніх горизонтів ґрунту.
В якості меліорантів лужних ґрунтів останнім часом широко почали
використовувати фосфогіпс – відхід суперфосфатного виробництва. У деяких
країнах використовують сірчану кислоту, яка особливо ефективна на
ґрунтах карбонатного засолення, та сірчанокисле залізо; хлористий
кальцій – за содового засолення.
У південних степових районах України, де в ґрунтах близько до поверхні
залягають карбонати, застосовують так звану самомеліорацію –
перемішування верхніх горизонтів з нижнім карбонатним під час глибокої
оранки.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
