UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва“Кароліна” – Кодекс феодального права Німеччини (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1679
Скачало440
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Кароліна” –

 

Кодекс феодального права Німеччини

 

Важливий внесок у створення загально-німецьких принципів карного права

був внесений у 1532 році виданням карного і карно-процесуального

укладення Карла V ("Кароліни").

 

Кодекс феодального права Німеччини “Кароліна” містить деякі загальні

принципи карного права, а також значний перелік злочинів і покарань.

Будучи практичним посібником із судочинства для шеффенів, цей закон не

містив чіткої системи і послідовного розмежування норм карного і

карно-процесуального права.

 

До загальних понять карного права, відомих "Кароліні", можна віднести

намір і необережність, обставини, що виключають, зм'якшують й обтяжують

відповідальність, замах, співучасть. Ці поняття, однак, не завжди були

досить чітко сформульовані і викладалися стосовно до окремих видів

злочинів і покарань [3].

 

Відповідальність за здійснення злочину, по "Кароліні", наставала, як

правило, при наявності провини — чи наміру необережності. Однак

феодальне карне право Німеччини нерідко встановлювало відповідальність і

безвинно, за провину іншої особи ("об'єктивне зобов'язання"). Крім того,

що застосовувалися методи установлення винності часто спричиняли осуд

невинної людини.

 

Обставини, що виключають покарання, докладно викладаються в "Кароліні"

на прикладі убивства. Так, відповідальність за убивство не наставала у

випадку необхідної оборони, при "захисті життя, тіла і майна третьої

особи", затримці злочинця з обов'язку служби й у деяких інших випадках.

Убивство в стані необхідної оборони вважалося правомірним, якщо убитий

був нападаючий зі смертельною зброєю і якщо той, хто зазнав нападу не

міг ухилитися від нього. Посилання на необхідну оборону виключалися при

законному нападі (для затримки злочинця) і при убивстві, зробленому

після припинення нападу, у ході переслідування того, хто нападав.

Судівник наказував проводити ретельний розгляд кожного конкретного

випадку необхідної оборони, оскільки правомірність її повинен був

доводити сам убивця, а неправомірність спричиняла покарання [1].

 

"Кароліна" передбачає і деякі пом'якшувальні обставини. До них

відносилися відсутність наміру ("незручність, легкодумство і

непередбачливість"), здійснення злочину "у запальності і гніві".

Пом'якшувальними обставинами при крадіжці вважалися малолітній вік

злочинця (до 14 років) і "прямий голодний нестаток". Набагато більш

численними є обтяжуючі провину обставини: публічний, зухвалий,

"зловмисний" і блюзнірський характер злочину, повторність, великий

розмір збитку, "дурна слава" злочинця, здійснення злочину групою осіб,

проти власного пана і т.п.

 

У кодексі розрізняються окремі стадії здійснення злочину, виділяється

замах на злочин, що розглядається як навмисне діяння, що не удалося

усупереч волі злочинця. Замах карався звичайно так само, як сам злочин.

При розгляді співучасті укладення найчастіше згадує пособництво.

Законознавці того часу розрізняли три види пособництва: допомога до

здійснення злочину; на місці злочину (співучасть); після його

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ