UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСпіввідношення міжнародного і українського права (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5158
Скачало494
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Співвідношення міжнародного

 

і українського права”

 

ПЛАН

 

1. Співвідношення національного і міжнародного права

 

2. Міжнародний договір і його статус у системі національного права

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

1. Співвідношення національного і міжнародного права

 

Міжнародне право — частина національної системи права. У процесі

укладання державою різних міжнародних договорів (угод, конвенцій),

підписання міжнародних декларацій, вступу до міжнародних організацій

(вступ України в РЄ) національне право збагачується завдяки міжнародному

— особливій галузі наддержавного права, що входить у його систему.

 

Україна першою із республік колишнього СРСР підписала міжнародний

договір — Угоду про партнерство з Європейським Союзом (ЄС) та з

державами — членами ЄС (16 червня 1994 p.), яка передбачає політичний

діалог і співробітництво в сферах торгівлі, інвестицій, економіки,

культури та фінансів, а також створення відповідних інституцій, здатних

гарантувати втілення в життя положень цих угод.

 

За допомогою норм міжнародного права регулюються відносини між державами

й іншими її суб'єктами, узгоджуються ці відносини, і лише в разі потреби

забезпечуються примусом — колективним або індивідуальним.

 

Міжнародне право існує на декількох рівнях:

 

— загальні (універсальні та загальновизнані) принципи, закріплені в

Статуті ООН: суверенна рівність держав, право націй на самовизначення,

добровільне виконання зобов'язань, поважання прав людини, вирішення

міжнародних спорів мирним шляхом та ін.;

 

— право міжнародних організацій, закріплене в конвенціях, пактах,

деклараціях, резолюціях (ЮНЕСКО та ін.);

 

— право співдружностей у рамках міждержавних об'єднань (принципи, акти,

норми Європейського Союзу, Ради Європи, СНД та ін.);

 

— міждержавні угоди (дво- та багатосторонні). Між національним і

міжнародним правом існують тісний взаємозв'язок і взаємодія.

 

1. Міжнародне право акумулює досягнення національних систем права. За

структурою міжнародне право наближається до їх структури (поділ на дві

підсистеми — приватну і публічну, наявність галузей права — міжнародне

економічне, космічне, повітряне, морське, гуманітарне тощо), що свідчить

про вплив національного права на міжнародне.

 

2. Міжнародне право (у формі міжнародно-правового договору) служить

одним із юридичних джерел національного права, допускає пряме

«входження» норм міжнародного публічного і приватного права в

конституційне, цивільне, кримінально-виконавче та інше право.

 

Безсумнівним є правило: міжнародне право має переважну силу над

національним правом.

 

Це основний принцип міжнародного права. Принцип верховенства

міжнародного над внутрішньодержавним правом приймається державами або в

законодавчому порядку, або на практиці.

 

Маючи обов'язкову силу для держав, міжнародне право лишає на їх розсуд

вирішення питання про застосування його норм у рамках внутрішніх

правових систем. Державам не потрібно формально визнавати верховенство

міжнародного права над національним законодавством, але вони повинні

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ