UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДжерела та риси права Афін (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9019
Скачало654
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Джерела та риси права Афін”

 

ПЛАН

 

1. Джерела права Древніх Афін

 

2. Сімейне та кримінальне право Древніх Афін

 

3. Правове регулювання майнових і торгових відносин

 

Висновок

 

Використана література

 

1. Джерела права Древніх Афін

 

Афінське право склалося в значній мірі на підставі традицій, правових

звичаїв і тільки потім уже законодавства. Закони далеко не охоплювали

всі області майнових і міжособистісних відносин. Тому спеціально

передбачалося, що «питання, щодо яких немає законів, варто вирішувати по

розуміннях найбільшої справедливості».

 

Найдавнішим джерелом афінського права був природний звичай. Звичаєве

право вперше було записано в 621 р. до н.е. при архонті Драконте.

 

У V-VI ст. до н.е. закони стають головним джерелом права.

 

На початку VI ст. до н.е. і пізніше одним з основних джерел цивільного

права було законодавство Солона. У V-IV ст. до н.е. усе більшого

значення набуває закон, тобто постанова народних зборів.

 

Відомостей про найдавніші афінські закони не збереглося. Знаменитий

судовий оратор IV ст. до н.е. Демосфен в одній з промов згадав про

закони легендарного правителя Тесея, що нібито були вибиті на камені.

Однак якщо якісь усні постанови в архаїчний і навіть ще додорійський

період і існували, вони стосувалися тільки релігійних питань: свят,

обрядів і т.п.

 

Першим історичним законодавцем Афін був тиран Драконт. Закони Драконта

(близько 621 року до н.е.) були присвячені головним чином новій

організації суду, покаранням за різні порушення священного і суспільного

укладу; у соціально-правовому змісті вони прагнули стримати поширення

майнової нерівності – і в цьому відношенні цілком походили на закони

перших древньосхідних правителів.

 

Закони ці скасували будь-як привілеї, у тому числі родової знаті, у

сфері кримінального покарання. Практично за будь-який злочин, за кожну

зокрема крадіжку, навіть крадіжку овочів з городу, Драконт наказував

страчувати смертю. Передбачалося покарання за убивство раба. «Коли

Драконта запитали, чому він за велику частину злочинів призначив страту,

він, як говорять, відповідав, що дрібні злочини, на його думку,

заслуговують цього покарання, а для великих він не знайшов більшого»

(Плутарх. Солоний. 6). Тільки за зазіхання на недоторканість особи міг

бути призначений штраф. Злочин був нанесенням образи не тільки самому

потерпілому, але і всьому його роду – тому скарги в суд могли подавати

як потерпілі, так і їх родичі.

 

Закони передбачали можливість примирення злочинця з рідними убитого чи з

тим, кому був заподіяний збиток; з цієї можливості з'являється

компенсація, установлювана за згодою сторін (в худобі чи в грошах), -

дуже своєрідний інститут додержавного афінського права.

 

По переказах, закони Драконта (за винятком тих, що були присвячені

покаранням за убивства і тяжкі злочини) були скасовані Солоном на

початку VI ст. до н.е., який сам, у

свою чергу, склав нове велике законодавство, присвячене вже дуже

багатьом питанням життя афінського суспільства.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ