UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва1. Причини поразки реєстрових козаків та їхніх привілеїв. 2. Причини поразки української національної революції. 3. Заходи Катерини ІІ щодо остаточної
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось3120
Скачало548
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з предмету:

 

“Історія України”

 

1) Визначте причини поразки реєстрових козаків

 

та їхніх привілеїв

 

Універсалом від 5 червня 1572 p. король Сигізмунд II Август наказав

коронному гетьману Ю. Язловецькому провести набір козаків на військову

службу. Прийняті на державну службу козаки вносилися у реєстр (список),

звідки і отримали назву "реєстрових козаків". З цього часу козаками

офіційно визнавалися лише ті, хто був внесений до реєстру. Усі інші,

тобто основна козацька маса, лишалися за його межами.

 

Реєстрові козаки мали низку важливих привілей. Перш за все, вступаючи

до реєстру, вони виходили з-під юрисдикції феодалів, звільнялися від

влади старост і воєвод, якщо мешкали на королівських землях, а також

міських магістратів, і підпадали під виключну юрисдикцію реєстрового

війська. Реєстр мав свій "присуд", тобто козаки мали право судитися у

своїх судах. Реєстрові козаки звільнялися від податків, мали право

власності на землю, одержували права вільно займатися різними

промислами і торгівлею. За службу вони отримували, хоч і не регулярно,

грошове жалування державної скарбниці. Час від часу реєстровим козакам

видавалися сукно, порох, свинець.

 

У смузі вздовж Дніпра, яку займали реєстрові козацькі слободи і хутори,

останні були вкраплені у державні, магнатські і шляхетські володіння.

Це породжувало напруженість у відносинах володарів маєтків і основної

маси реєстровців. Права і пільги реєстрових козаків були величезною

принадою для державних і приватновласницьких селян, які відмовлялися

підкорятися своїм хазяям і намагалися вступити до реєстру. Але, не

добившись цього, вони самовільно покидали маєтки своїх хазяїв,

проголошували себе козаками і таким чином поповнювали масу населення,

що не визнавалося владою.

 

З 1659 p. московський царат через другу Переяславську статтю

підтвердили обов'язок гетьмана залучати козацьке військо до участі його

у воєнних походах росіян. Реєстрове військо використовувалося також для

охорони кордонів Росії, особливо на півдні.

 

У цих походах козаки підлягали російському командуванню, проте, у

другій половині XVII ст. вони ще зберігали організаційну

відокремленість. Влітку 1687 p. 50 тис. козаків на чолі з гетьманом

Самойловичем билися у одних лавах з 10-тисячним загоном Росії. У

другому Кримському поході навесні 1689 p. брало участь 112 тис. росіян

і 40 тис. козаків.

 

Москва вдавалася до певних заходів щодо зменшення козацького війська.

Гетьман Брюховецький за вимогою боярського уряду погодився скоротити

реєстр до 30 тис. чоловік, що було зафіксовано у Московських статтях.

Одночасно гетьман одержав дозвіл створювати наймане, так зване

"затяжное" військо в 1000 чоловік (статті Брюховецького), тобто один

полк. Реально ж існувало декілька найманих полків: сердюцький

(піхотний) та компанійський (кінний). Вони створювалися у міру

необхідності, утримувалися за рахунок додаткового оподаткування

населення, одержували грошову платню, харчі та одяг.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ