UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнські землі в добу Руїни та Гетьманщини (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7180
Скачало842
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Українські землі в добу Руїни

 

та Гетьманщини”

 

1. Україна в період “Руїни”

 

Визначне місце в історії України належить Богдану Хмельницькому, котрий

очолив її народ на визвольну боротьбу проти пансько-шляхетського ладу і

заклав основи нової держави.

 

Відчуваючи близьку смерть, Б.Хмельницький турбувався про свого

спадкоємця. Всупереч суспільно-політичному устрою молодої держави він

мріяв передати гетьманську булаву у спадок старшому синові, здібному й

хороброму воїнові, Тимошеві. Але той загинув у 1653 р. в Молдавії.

Заручившись підтримкою царського уряду на обрання гетьманом його другого

сина Юрія, Б.Хмельницький зібрав старшинську раду, яка одностайно

висловилась за обрання Юрія, котрому, на той час виповнилось лише 16

років.

 

Богдан Хмельницький помер 27 липня 1657 р. Лише один місяць після смерті

батька, тримав булаву його син. “Слабий духом і тілом”, він відмовився

від гетьманства й відправився на навчання до Києво-Могилянського

колегіуму. Гетьманом став генеральний писар і дорадник Юрія Іван

Виговський. Це відбулося в жовтні 1657 р. на Корсунській генеральній

раді, на яку до речі, не запросили запорожців.

 

Шляхтич за походженням він навчався в Києво-Могилянському колегіумі,

служив при королівському дворі. Під час гетьманства Б.Хмельницького був

генеральним писарем, брав участь у багатьох посольствах і переговорах

І.Вигонський в основному продовжував державну програму гетьмана

Б.Хмельницького, намагаючись утримати всі українські землі під

гетьманським управлінням. І жовтні 1657 р. він завершив розпочаті

Б.Хмельницьким переговори зі Швецією і уклав з нею союз, що мав

оборонний характер.

 

І.Виговський відновив союз із Кримом, почав переговори з Польщею. Він не

хотів розривати союзу і з Московією, але вважав, що союз повинен бути

рівноправним. Гетьман І.Виговський хотів, щоб царський уряд не втручався

у внутрішні справи України – військові фінансові суспільний устрій, щоб

воєводи в українській містах не привласнювати собі цивільної влади. Він

вимагав визнання гетьмана єдиним представникам держави, тобто, щоб

царський уряд у разі його відсутності не вів переговори з групами

старшини, духовенством та запорожцями. Це було важливим, оскільки

Запоріжжя, яке ігнорували на виборах гетьмана і старшина південних

полків, котра звинувачувала гетьмана в симпатіях до Польщі, створили

опозицію, яку царський уряд вміло використовував.

 

Період правління І.Виговського був дуже складним: погіршилося міжнародне

і внутрішнє становище України, царські воєводи в українських містах

поводилися свавільно, тривала війна розоряла народні маси, які в цій

ситуації особливо гостро сприймали зростаюче посилення позицій козацької

старшини, посилювалися суперечності між правобережними і лівобережними

козацькими полками. І.Виговський на відміну від Б.Хмельницького, не зміг

враховувати напруження ситуації й стати на захист покозачених і

озброєних народних мас. Більше того, деструктивну позицію щодо молодої

держави зайняла Запорозька Січ, яку Б.Хмельницький міг тримати в покорі.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ