UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДобуток та використання солі в Коломиї (реферат)
Авторdimich
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3450
Скачало374
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Добуток та використання солі в Коломиї”

 

(від давніх часів до наших днів)

 

З промислів ХІ століття маємо відомості про експлуатацію підкарпатських

соляних джерел. В Києво-Печерському патерику у зв’язку з описом

міжусобиць 1098 р. є згадка про те, що до Києва не прийшла «галицька

сіль». Це перша літописна звістка про добування солі на Підкарпатті.

 

Із 1241 р. є звістка, що Данило доручив боярам «коломийську сіль

відлучити на мене». В самій Коломиї солі не добували, отже, цю звістку

треба розуміти так, що Коломия була центром, куди привозили сіль з

соляних джерел в сусідніх селах.

 

З цього видно, що вже в той час соляні джерела були відомі в різних

місцях Підкарпагтя — в Коломиї, через Долину, правдоподібно, до Старої

Солі, і з цих місць чумаки возили сіль аж до Києва. Про характер

виробництва не маємо ближчих даних. Але можна здогадуватися, що соляну

«сировицю» виварювали у казанах, добуваючи сіль. До XVI ст. для

солеварного казана збереглася у солеварнях стара назва «черинь».

 

Коломия славилася своєю торгівлею з найдавніших часів. Знахідки римських

монет на території міста свідчать про товарно-грошовий обмін місцевих

жителів з провінціями Римської імперії на Балканах. В часи племінних

союзів, княжої доби солеторговці переїжджали через град і торгували,

обмінювались товарами. Це був один із найбільших торгових центрів не

лише на Покутті, але по всій тогочасній території України-Русі.

 

Враховуючи значення цього торговельного осередку на

молдавсько-польському прикордонні, польські королі не лише зберегли

його, але й своїми привілеями розширили функції товарообміну, більше

того - надали місту права основного складу солі під час транспортування

її з покутських солеварень.

 

Вже через вісім років, а точніше 1495 p., після вступу поляків у град

над Прутом король Владислав Ягайло надав місту привілей на щотижневі

торги. З 1448 р. король Казимир Ягайлончик при потвердженні

привілею свого батька Владислава Ягайла зобов'язує коломийських крамарів

платити від своїх крамів по 3 шеляги.

 

З лютого 1451 р. до Коломиї з'їхалися великі королівські сановники,

воевода і староста Руської землі Андрій Одроваж Снятинський та

Коломийський староста Мужшіо із Бучача з цілим почтом урядових краєвих

панів і видали припис стосовно позаправного затримання купецьких коней і

волів па коломийських і снятинських дорогах. Видно, шляхетські чи

королівські митники порушували правила збору мит у купців па

коломийських торгових шляхах, що викликало скарги купців. Королівська

комісія мусила це полагоджувати урядово.

 

Коломийські міщани домоглися від короля, щоб Коломия стала основним

складом солі, яку перевозили через місто із солеварень Гу-цульщинн. Вони

вимагали, щоб усі солеторгівці - - селяни із сіл і околиць Коломиї,

Снятина, Коропця, — переїжджаючи на Поділля з сіллю чи іншими товарами,

не минали Коломиї, а затримувались тут і продавали сіль місцевим

міщанам.

 

На їх вимоги король Казимир Ягайлончик, щоб полегшити стан міста, в 1456

році наказує, аби волостяни, їдучи з околиць Коломиї, Снятина і Коропця

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ