UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕтика марксизму (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3731
Скачало757
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

«ЕТИКА МАРКСИЗМУ»

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Концептуальний підхід К.Маркса до моралі й етики

 

2. Заперечення моралі та етики К.Марксом

 

3. Філософська етика в етиці марксизму

 

4. Ідея морального перетворення дійсності за К.Марксом

 

5. Вплив вчення Маркса на подальший розвиток етики

 

Використана література

 

Вступ

 

Тема “етика марксизму” не є новою, є навіть чимало книг з такою чи

схожими назвами. Проте в ній є ряд недосліджених аспектів, винятково

важливих для розуміння як марксизму, так і етики. От тільки деякі з них:

чи є випадковими в текстах К.Маркса, Ф.Енгельса, В.Ы.Леніна

морально-нігілістичні твердження, і якщо ні, то який їх контекстуальний

зміст? Чи збігається дійсний (непромовлений) моральний пафос

марксистського вчення з його свідомо вираженим відношенням до моралі й

етики? Чи не страждає в схованій формі сам марксизм настільки ненависною

йому недугою моралізування? Наскільки марксистськими власне кажучи, по

об'єктивному теоретичному змісту є формальною марксистською традицією,

що створювалися в рамках, концепції моралі? Чи відповідальна

марксистська теорія за натхненну нею моральну практику, зокрема і

насамперед за моральний досвід радянського суспільства?

 

1. Концептуальний підхід К.Маркса до моралі й етики

 

Концептуальний підхід К.Маркса до моралі й етики в їх історично

сформованих формах можна визначити як їх радикальне заперечення.

Відповідних місць у його індивідуальних і спільним з Ф.Енгельсом роботах

досить багато. Вони відомі. У цьому відношенні показові слова з

“Німецької ідеології” про те, що “комуністи не проповідують ніякої

моралі”. Така позиція, очевидно, також психологічно відповідала

бунтарській, революційній натурі Маркса і він формулює її з надзвичайною

енергією – не тільки як філософську істину, але і як особисте

переконання.

 

Послідовники Маркса, починаючи з першого покоління (П.Лафарг, А.Бебель,

і ін., у якомусь ступені навіть пізній Енгельс), не говорячи вже про

наступних (Е.Бернштейн, К.Каутский, Г.В.Плеханов, А.Ф.Шишкін і ін.)

намагалися зм'якшити, перетлумачити етичний нігілізм учителя, що шокує,

(мовляв, малася на увазі не взагалі мораль, а мораль панівних класів,

різкість формулювань визначалася полемічними розуміннями і т.п.). Ці

спроби були невірними власне кажучи і сумнівними по мотивах. Бажаючи

підправити К.Маркса, “припудрити” його для того, щоб представити в більш

вигідному з їх погляду світлі, вони насправді упускали з уваги саме

специфічне і, як тепер на результаті XX століття виявляється, саме цінне

в його погляді на мораль. Дійсне відкриття Маркса в етиці полягало в

тому, що він поставив під сумнів саму мораль. За цими межами в його

поглядах на мораль немає нічого, що представляло б особливий теоретичний

інтерес.

 

Не можна говорити про етику К.Маркса в тому ж змісті, у якому ми

говоримо, наприклад, про етику Епікура чи Канта. Маркс узагалі не

створював теорії моралі. Він не ставив перед собою такої задачі – не в

тому змісті, що він цим не займався, а в тому змісті, що така задача, з

його погляду, власне кажучи фальшива. Маркс пропонує критику моралі. Він

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ