UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗародження і розвиток музичного мистецтва в Україні від початку Київської Русі до 19 століття (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7946
Скачало599
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Зародження і розвиток музичного мистецтва

 

в Україні від початку Київської Русі

 

до 19 століття”

 

ПЛАН

 

1. Зародження давньоруського музичного мистецтва. Музична культура

України у ХІV-ХVI ст.

 

2. Інструментальний ансамбль XVII ст.

 

3. Музика в українському театрі ХУІІ-ХУІІІ ст.

 

Список використаної літератури

 

1. Зародження давньоруського музичного мистецтва. Музична культура

України у ХІV-ХVI ст.

 

Важливим елементом давньоруської духовної культури була музика. Великого

поширення набули обрядові пісні, танці, скомороші ігри, гуслярські

розспіви. При дворі Святослава Ярославича жив славетний співець Боян.

"Славетним співцем" називає літопис під 1241 р. галичанина Мітуса. Про

розвиток музично-театрального мистецтва Русі розповідають фрески Софії

Київської, мініатюри "Радзивилівського літопису". В "Житії Феодосія

Печорського" розповідається, що при дворі Ярослава Святославича існувала

трупа музикантів і скоморохів. Археологи під час розкопок знайшли

музичні інструменти — гудки, гуслі, сопілки, костяні кастаньєти.

 

Із уведенням християнства на Русі поширився хоровий спів — одно- і

багатоголосий. Наші пращури знали нотну систему, так звану крюкову, що

засвідчує високий рівень розвитку давньоруської музичної культури.

 

Після жорстокої татаро-монгольської навали, яка у 40-х роках ХІІІ ст.

знищила Київ, а згодом і після занепаду Галицько-Волинського князівства,

наступає довга доба темряви: - "Населення України, що не тільки

перестало бути панівним, а й саме потрапило в неволю, тепер боротиметься

й за політичне самовизначення, й за власне існування як окремої етнічної

та національної спільності. Ця боротьба стала однією з основних тем

української історії"59. Так, характеризує ситуацію, яка склалася в

Україні того часу, видатний сучасний історик Орест Субтельний. Це

період, коли землі України-Русі спершу (40-ві рр. XIV ст.) захоплює

Велике Литовське князівство, а його князь Альгердас категорично

проголошує, що "вся Русь повинна належати литовцям". Проте є усі

підстави вважати, що литовське панування не було надто ворожим— Литва не

нав'язувала населенню Русі своїх звичаїв, а, навпаки, переймала його

значно вищі культури! надбання. Верхівка литовської держави переходила

від язичництва до християнства, а руська (тобто і українська, і

білоруська) мова стала офіційною урядовою мовою. "Старого ми не

змінюємо, а нового не впроваджуємо", - часто повторювали литовські

правителі.

 

Значно складнішими для завойованих земель стали події другої половини

XIV ст., коли розгорнулась польська експансія на Україну. Почав її

польський король Казимир Великий ще у 1340 році, а вже у 1366-му - вся

Галичина і частина Волині були під польським пануванням. Цей наступ

відбувався під католицькими гаслами хрестового походу проти

литовців-язичників та українців-схизматиків ("схизмою" називали католики

православне віросповідання). У 1385 році відбулася важлива подія -

політична унія Польщі та Литви, підтверджена одруженням польської

королеви Ядвиги з великим князем литовським Ягайлом. "...За титул короля

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ