UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнське образотворче мистецтво 19 століття (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось14773
Скачало1492
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Українське образотворче мистецтво 19 століття”

 

У першій половині XIX ст. розвивається станковий живопис. Поширюється

автопортрет, зростає інтерес до камерного портрету, мініатюри. Видатним

представником українського реалістичного портретного живопису був В.

Тропінін. Художник створив узагальнений образ представника українського

народу ("Українець", "Український селянин", "Дівчина з Поділля").

 

Реалістичні традиції В. Тропініна в українському портретному мистецтві

першої половини XIX ст. розвивали Т. Шевченко, І. Сошенко та ін.

 

Одним із зачинателів нової української школи пейзажного і побутового

живопису був В. Штернберг ("Вулиця на селі", "Пастух", "Вітряки в

степу").

 

Творчість Шевченка-художника належить до здобутків українського

образотворчого мистецтва. На ранніх живописних творах Шевченка

позначився вплив його вчителя — К. Брюлова. Поступово у творчості

художника виявляються спроби відобразити психологічну глибину й

індивідуальні особливості характеру людини. Прикладом є духовна еволюція

героя "Притчі про блудного сина" Т. Шевченка.

 

Відомо, що поезія і живопис тісно пов'язані між собою. Однак особливості

кожного з цих видів мистецтва здавна цікавили теоретиків і шанувальників

мистецтва, виливалися в дискусії про те, який з них є впливовішим,

сильнішим. А відомий художник Леонардо да Вінчі дійшов висновку, що

“малярства – це німа поезія, а поезія – промовисте малярство”. Не

випадково в історії світової культури поєднання в одній особі живописця

і поета зустрічається часто. Очевидно, це доля щедро обдарованих творчих

натур, яким тісно в межах одного виду мистецтва. До таких творчих натур

відноситься і Т.Шевченко.

 

Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й

талантом художника, які ніколи не зраджували йому, навіть у години

страждань і тяжкої неволі. Для Шевченка малювання стало потребою,

вираженням його творчого духу. У Шевченкові поєднувалися і боролись

водночас поет і художник. Про свою пристрасть до писання і малювання

Кобзар оповів у вірші “А.О. Козачковському”

 

Довго те діялось. Ще в школі,

 

Таки в учителя – дяка,

 

Гарненько вкраду п’ятака –

 

Бо я було трохи не голе.

 

Таке убоге – та й куплю

 

Паперу аркуш. І зроблю

 

Маленьку книжечку. Хрестами

 

І візерунками з квітками

 

Кругом листочки обведу.

 

Та й списую Сковороду

 

Або “Три царіє со дари”.

 

Дослідниця спадщини Кобзаря З.Тархан-Береза підкреслює, що поетичних

творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а мистецьких – олійних картин,

акварелей, сепій, офортів, малюнків – майже 1200. сама ця кількість

свідчить про його глибоку закоханість у малярство. Не випадково його

твори виставлялися на академічних виставках, а за видатні успіхи у

гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка. Для Шевченка тема

жіночої долі була згустком крові, що запеклась у його серці. Навіть

назви творів “Наймичка”, “Відьма”, “Сова”, “Слепая”, “Мар'яна-Черниця”

красномовно промовляють про долю героїнь цих творів. Як же втілювалися

образи жінок у малярській творчості Кобзаря? Згадаймо зустріч Катерини –

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ