UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМирослав Ірчан (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1858
Скачало243
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Мирослав Ірчан

 

 

Баб’юк Андрій Дмитрович (псевдоніми та криптоніми: Андрій з П’ядик

П’ядицький; Ірчан Мирослав; Сон Явірчук; Незаможник Івась; П’ядицький

Андр.; Весняна Наталя; Виселенець Гриць; Вороненко К.; Жванський Я.;

Зубрей З.; Зезик; Івасик-Читачик; Козмуляк Іван; Каламар Юрко; Лелик

Гр.; Мірко І.; Чужбинский А.С.; Экс-Доминиканець; А.Б.; З.М.; І.Н.;

М.І.; У.С.С.; Ірч. М.; Абба; Мір. та ін. – понад 40 псевдонімів та

криптонімів) – дивовижна постать в українській культурі й літературі.

 

Народився майбутній літератор, журналіст, публіцист, редактор, видавець,

суспільно-політичний діяч 14 липня 1897 р. (в окремих джерелах – 1896

р.) у селі П’ядики на Коломийщині теперішньої Івано-Франківської

області. Навчався у сільській школі, гімназії, університеті.

Сімнадцятирічного хлопця вихор світової війни виніс на простогони

історії: він – січовий стрілець, член радикальної партії; вкінці 1918

р.- на Наддніпрянщині; він – в УГА, а згодом – в ЧУГА; Ірчан примикає

1920 р. до більшовиків, редагує газету “Більшовик”; протягом 1921-1922

рр. працює лектором у військових частинах і військовій школі, співпрацює

з “Галицьким комуністом”; 1922 р.- виїжджає до Праги, навчається в

університеті, а весною наступного року виїжджає до Канади, де редагує

журнали “Світ молоді”, “Робітниця”, тісно співпрацює з періодичними

виданнями “Українські робітничі вісті”, “Зоря”, “Червоний шлях”,

“Західна Україна”; 1924 р. у Вінніпезі створює філію “Гарту” (М.Ірчан,

М.Попович, І.Кулик, М.Шатульський, Д.Рароговський); з травня 1929 р. –

знову в Україні: у січні 1930 р. обирається головою Спілки революційних

західно-українських письменників – “Західна Україна”, редактором

однойменного місячного журналу (виходив з лютого 1930 р.).

 

У літературознавстві є кілька версій про виникнення псевдоніму Мирослава

Ірчана, але найбільш ймовірною є ця, оперта на пояснення Ростислава

Заклинського, яке він зафіксував 1 лютого 1966 р. Мирослав – від імені

Січинського, колишнього студента Львівського університету, що стріляв у

представника найвищої австрійської влади в Галичині – графа Потоцького.

 

Щодо другої половини псевдоніму – Ірчан, то Р.Заклинський пояснює, що

походить від імені дівчини Ірини, дочки покутського священика.

“А.Баб’юк,- пише Заклинський,- дуже любив її.

 

Довкола Ірчана громадилися західньо-українські літератори: Гжицький,

Бедрик, Загул, Гадзинський, Гаско та наймолодші - Дмитерко, Турчинська,

Сопілка.

 

Вже в Канаді оформився як комуністичний письменник. Був готовий будувати

для українського народу й нашої літератури комунізм. Був у 1924 - 1925

роках головою заокеанської філії "Гарту".

 

Перше його оповідання "Зустріч" було надруковане в газеті "Свобода"

(Відень,30.10.1914). Через 4 роки у Львові вийшла перша збірка його

новель під заголовком "Сміх Нірвани". Брав активну участь у громадському

й літературному житті країни.

 

Написав 5 п'єс, повісті та велику кількість оповідань. Юрій Смолич

завжди виступав першим рецензентом Ірчанових драм тоді, коли письменник

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ