UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМирослав Ірчан (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2853
Скачало251
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Мирослав Ірчан

 

 

Народився майбутній літератор, журналіст, публіцист, редактор, видавець,

суспільно-політичний діяч 14 липня 1897 р. (в окремих джерелах – 1896

р.) у селі П’ядики на Коломийщині теперішньої Івано-Франківської

області.

 

Навчався у сільській школі, гімназії, університеті. Сімнадцятирічного

хлопця вихор світової війни виніс на простогони історії: він – січовий

стрілець, член радикальної партії; вкінці 1918 р.- на Наддніпрянщині;

він – в УГА, а згодом – в ЧУГА; Ірчан примикає 1920 р. до більшовиків,

редагує газету “Більшовик”; протягом 1921-1922 рр. працює лектором у

військових частинах і військовій школі, співпрацює з “Галицьким

комуністом”; 1922 р. - виїжджає до Праги, навчається в університеті, а

весною наступного року виїжджає до Канади, де редагує журнали “Світ

молоді”, “Робітниця”, тісно співпрацює з періодичними виданнями

“Українські робітничі вісті”, “Зоря”, “Червоний шлях”, “Західна

Україна”; 1924 р. у Вінніпезі створює філію “Гарту” (М.Ірчан, М.Попович,

І.Кулик, М.Шатульський, Д.Рароговський); з травня 1929 р. – знову в

Україні: у січні 1930 р. обирається головою Спілки революційних

західно-українських письменників – “Західна Україна”, редактором

однойменного місячного журналу (виходив з лютого 1930 р.).

 

У літературознавстві є кілька версій про виникнення псевдоніму Мирослава

Ірчана, але найбільш ймовірною є ця, оперта на пояснення Ростислава

Заклинського, яке він зафіксував 1 лютого 1966 р. Мирослав – від імені

Січинського, колишнього студента Львівського університету, що стріляв у

представника найвищої австрійської влади в Галичині – графа Потоцького.

 

Щодо другої половини псевдоніму – Ірчан, то Р.Заклинський пояснює, що

походить від імені дівчини Ірини, дочки покутського священика.

“А.Баб’юк,- пише Заклинський,- дуже любив її.

 

Довкола Ірчана громадилися західньо-українські літератори: Гжицький,

Бедрик, Загул, Гадзинський, Гаско та наймолодші - Дмитерко, Турчинська,

Сопілка.

 

Вже в Канаді оформився як комуністичний письменник. Був готовий будувати

для українського народу й нашої літератури комунізм. Був у 1924 - 1925

роках головою заокеанської філії "Гарту".

 

Перше його оповідання "Зустріч" було надруковане в газеті "Свобода"

(Відень,30.10.1914). Через 4 роки у Львові вийшла перша збірка його

новель під заголовком "Сміх Нірвани". Брав активну участь у громадському

й літературному житті країни.

 

Написав 5 п'єс, повісті та велику кількість оповідань. Юрій Смолич

завжди виступав першим рецензентом Ірчанових драм тоді, коли письменник

був ще в Канаді, і пізніше, коли вже жив на території Совєтської

України. Прозові твори й поезії Ірчана друкувалися в різних журналах і

альманахах "Всесвіт", "Західня Україна", "Зоря", "Нова громада",

"Семафор у майбутнє", "Червоний шлях". Збірку новель "Сміх Нірвани",

видану у Львові в 1918 році, підписав ще своїм справжнім прізвищем

Андрій Баб'юк.

 

В Торонті в 1925 році, друкувалися Ірчанові спогади з громадської війни

під назвою "В бур'янах". В 1930 році Державне Видавництво в Харкові

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ