UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМ.Рильський – як пейзажний лірик, як перекладач (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5483
Скачало977
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“М.Рильський –

 

як пейзажний лірик, як перекладач”

 

 

Максим Рильський — поет, учений, громадський діяч — один із невід'ємних

елементів цієї культури. Радість творчої праці, глибокий патріотизм, що

поєднує палку любов до Батьківщини з живим відчуттям дружби народів,

інтернаціональної єдності трудящих усього світу, ясне світосприймання,

вільне від темних пережитків психології, що виникла в умовах

експлуатації людини людиною, — усі ці риси нових людей, вихованих

Великою Жовтневою соціалістичною революцією, цілком притаманні поетові

М. Рильському.

 

Книга «На білих островах» цікава, по-перше, як контраст більшій частині

дальших книг поета. Для Рильського доби творчої зрілості характерна

викінченість форми, конкретність словника, пластичність образів. Ранні

поезії, навпаки, частіше схожі на незавершену імпровізацію. Це лірика

«настроїв». Ліричний герой книги — мрійник, повсякчасно сумний, мучений,

насамперед, коханням (звичайно, неподіленим), як Гейне у «Книзі пісень».

Його лякає життя, страхає ніч, розчавлюють «грізні стіни», відокремлюючи

його від людства. Його мучать жахливі сновиддя, — якісь примари несуть у

чорних трунах його дочасно загиблі надії. Живих людей він бачить

здалека; це — «безсилії раби»: вони щось ненавидять, щось кохають, і

гинуть, мов зірвані квітки. Поміж них коли-не-коли промайне образ когось

сильного, хто кликав народ до боротьби. Самому поетові інколи хочеться

вдарити в звучні струни, розбудити сплячих і кликати їх — але куди? «У

даль», поки що для самого поета невиразну.

 

Основний настрій лірики М. Рильського тепер визначається почуттям

радості, що переповнює людину, юнацькою закоханістю в «нову весну

людства», в якій так високо піднесено ім'я людини, дано всі умови для

розвитку її здібностей.

 

У збірці «Київ» вміщено вірші, присвячені столиці квітучої України —

Києву. Більшість віршів збірки написано октавами, однією з

найулюбленіших строф М. Рильського. Цей класичний розмір він зумів

наповнити новим актуальним змістом.

 

Поет добре знає історію Києва, і, може, через це йому особливо впадають

в око ті зміни, які сталися у місті за роки п'ятирічок. Поет розуміє, що

«зелений Київ наш» став таким тому, що «він червоний», що лише Радянська

влада принесла на київські пагорби справжню весну. М. Рильський малює

Київ не тільки як місто красивих будівель і парків, але як місто

промислове, місто, в якому буяє кипуче творче життя:

 

І вже на березі Дніпра-ріки

 

Не днів минулих туга і скорбота,

 

Ні, — у прийдешнє золоті ворота!

 

Хто ж це зробив?

 

— Їх звуть більшовики.

 

Збірка «Київ» вперше в нашій поезії давала багатогранний образ столиці

Радянської України, міста, так невпізнанне перетвореного більшовиками.

Оспівуючи радісні будні соціалістичного Києва, його невпинне будування й

розширення, з любов'ю нотуючи в своєму вірші такі деталі, як

«чорно-сизий дим над весняним Подолом», «дух фарби свіжої», поет

пишається тим, що Київ — рідний брат Москви та інших радянських міст —

разом з ними будує новий радісний світ:

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ