UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАлогізми і парадокси (реферат)
Авторdimich
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5354
Скачало807
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“АЛОГІЗМИ І ПАРАДОКСИ”

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Поняття парадоксів та антиномії у логіці

 

2. Варіанти парадокса «Брехуна»

 

3. Мова і метамова та інші вирішення парадокса

 

4. Софізми і паралогізми – різновиди алогізмів у логіці

 

Використана література

 

Вступ

 

Відомо, що сформулювати проблему у більшості випадків важливіше і важче,

ніж вирішити її. Форми, у яких виявляється й усвідомлюється проблемна

ситуація, дуже різноманітні. Далеко не завжди вона виявляє себе у виді

прямого запитання, яка встало на самому початку дослідження. Світ

проблем так само складний, як і їх процес пізнання. Виявлення проблем

зв'язане із самою суттю творчого мислення.

 

Парадокси являють собою найбільш цікавий випадок неявних, безпитальних

способів постановки проблем. Парадокси звичайні на ранніх стадіях

розвитку наукових теорій, коли робляться перші кроки в ще невивченій

області і нащупуються самі загальні принципи підходи до неї.

 

1. Поняття парадоксів у логіці

 

У широкому змісті парадокс — це положення, яке різко розходиться з

загальноприйнятими, устояними, ортодоксальними думками.

 

Парадокс у більш вузькому і спеціальному значенні — це два протилежні,

несумісні твердження, для кожного з який є удавані переконливі

аргументи.

 

Особливою популярністю користуються парадокси в самих строгих і точних

науках — математиці та логіці. І це не випадково.

 

Логіка — абстрактна наука. У ній немає експериментів, немає навіть

фактів у звичайному змісті цього слова. Логіка виходить у кінцевому

рахунку з аналізу реального мислення. Але результати цього аналізу

носять синтетичний, нерозчленований характер. Вони не є констатаціями

яких-небудь окремих процесів чи подій, які повинна була б пояснити

теорія. Такий аналіз не можна, мабуть, назвати спостереженням:

спостерігається завжди конкретне явище.

 

Конструюючи нову теорію, учений звичайно відштовхується від фактів, від

того, що можна спостерігати в досвіді. Як би ні була вільна його творча

фантазія, вона повинна вважатися з однією неодмінною обставиною: теорія

має сенс тільки в тому випадку, коли вона погодиться зі стосовними до

неї фактами. Теорія, що розходиться з фактами і спостереженнями, є

надуманої і цінності не має.

 

Але якщо в логіці немає експериментів, немає фактів і немає самого

спостереження, то чим стримується логічна фантазія? Які фактори

приймаються в увагу при створенні нових логічних теорій?

 

Розбіжність логічної теорії з практикою дійсного мислення нерідко

виявляється у формі більш-менш гострого логічного парадокса, а іноді

навіть у формі логічної антиномії, що говорить про внутрішню

суперечливість теорії. Цим самим розуміється те значення, яке надається

парадоксам у логіці, і та велика увага, якою вони в ній користаються.

 

2. Варіанти парадокса «Брехуна»

 

Найбільш відомим і, мабуть, найбільш цікавим з усіх логічних парадоксів

є парадокс «Брехуна».

 

Існують варіанти цього парадокса, чи антиномії, багато з яких є тільки

ззовні парадоксальними.

 

У найпростішому варіанті «Брехуна» людина вимовляє всього одну фразу: «Я

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ