UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛогіка давньої Індії (реферат)
Авторdimich
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7030
Скачало1322
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“ЛОГІКА ДАВНЬОЇ ІНДІЇ”

 

Виникненню логіки в Індії сприяли філософські диспути, на яких

представники різних течій відстоювали свої погляди і спростовували думки

опонентів. Тому логіка тривалий час була тісно пов'язана з риторикою,

теорією ораторського мистецтва.

 

В історії індійської логіки виділяють три основних періоди, по-різному

окреслюючи хронологічні рамки.

 

За В. Донченко

 

— перший період VI ст. до н.е. — II—III ст. н.е.;

 

— другий період. II—III ст. — Х ст.;

 

— третій період: XII—XVII ст. За М. Коадаковим:

 

— перший період (рання буддистська логіка) — VI—V ст. до н.е. — II ст.

н.е.;

 

— другий період (діяльність шкіл вайшешика і ньяя) — ПІ—У ст.;

 

— третій період (розквіт буддистської логіки) — VI— VIII ст.

 

Перший період

 

Уже в ранній буддистський період (буддистська логіка до Дигнаги) були

написані трактати про те, як ефективно вести диспути. При цьому в центрі

уваги стояло питання про сутність, види та місце виголошення промов.

Важливого значення надавалося психології мислення (не радили виступати з

промовами у стані перевтоми, суму, гніву чи якогось іншого сильного

збудження) і власне ораторському аспекту промови. Зверталась увага й на

логічну переконливість промов та необхідність дотримання правил логіки

 

Тогочасні мислителі розрізняли шість видів промов :

 

— промова про себе;

 

— красива промова, що дає насолоду (художнє слово);

 

— промови диспутів, у яких співбесідники, втягнуті в дискусію,

висловлюють протилежні думки з приводу певної тези,

 

— "дурна промова», в якій викладається хибне вчення;

 

— правильна промова, яка узгоджується з істинним ученням і ставить за

мету донести до слухачів істинне знання;

 

— промова, в якій викладається істинне вчення,

 

Вважалось, що перший і другий види промов можуть бути як «хорошими», так

і «дурними»; і з цим треба рахуватися. Третій і четвертій — завжди

«дурні», тому їх необхідно уникати, А п'ятий і шостий — завжди «хороші»,

їх треба завжди застосовувати.

 

Різнили промови і за місцем виголошення:

 

— перед царем;

 

— перед правлячими;

 

— на великому зібранні;

 

— перед тими, хто добре знає вчення;

 

— перед брахманами,

 

— перед тими, хто любить слухати істинне вчення.

 

Прикрашенням промови вважали і такі моменти: високий авторитет її

автора, довір'я і прихильність до нього, готовність вислухати виступ з

боку аудиторії, відсутність боязні в оратора; знання помилок

супротивників і переконання в перевагах своєї тези,

 

Крім того. існували інші вимоги: під час дискусії мають добре працювати

пам'ять і розум, виявлятися кмітливість;

 

підкреслювалася важливість виразності промови, зокрема чіткості

дискусії. Рекомендувалось утікати ущипливих зауважень, не дратуватися.

не гніватися, не грубіянити.

 

Детально було розроблено і вчення про недоліки промов. Виділялося кілька

груп недоліків, до першої входили:

 

— визнання своєї власної помилки й істинності тези супротивника;

 

— різні форми ухилення від продовження дискусії;

 

— синтетичний недолік, який містив такі дев'ять різновидів промов:

промова навмання, шалена, темна, непомірна (надто коротка чи надмірно

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ