UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗбудник лептоспірозу (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1530
Скачало270
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“ЗБУДНИК ЛЕПТОСПІРОЗУ”

 

Лептоспірози відносяться до групи захворювань, для яких характерна

виражена природна очаговість. Це не тільки зооноз, але

природно-осередкове захворювання для якого характерним є наявність

природних вогнищ, тобто вогнищ у формуванні процесів у який не

зацікавлена людина. Лептоспіроз - зоонозне захворювання, яке

викликаэться численними представниками збудників, роду лептоспіра і

характеризується вираженим інтоксикаційним синдромом, аж до розвитку

інфекційно-токсичного шоку, а також специфічним ураженням судин

(переважно клубочкока-нальцевого апарату бруньок, що виявляється гострим

пієло - і гломерулонефрітом), мезенхімальних кліток печінки, і оболонок

головного мозку.

 

В даний час відомо про існування 88 серотипів (сероварів) лептоспір, що

підрозділені на підтипи. Була визначена патогенність для людини і

тварин. У різних регіонах циркулюють різні серовари лептоспір.

 

Гризунам і тваринам характерні визначені лептоспіри, а людина чуттєва

практично до всім сероварам, але тварини і гризуни хворіють на тільки

визначені. Миші є носіями і хворіють Leptospira icterohemarragica. У

свиней найчастіше виділяють грипотифозну лептоспіру. Собаки є носіями

Leptospira canina. Дикі тварини найчастіше є носіями Leptospira pomoma.

Людина може хворіти на різні лептоспірози.

 

Накопичувачами інфекції є стоячі водойми, у яких, як правило,

зберігаються лептоспіри роками, а дикі гризуни (миші-полівки, тушканчики

й ін.) будучи надзвичайно чуттєвими об'єктами для відтворення даної

інфекції, підтримують патологічний процес, хворіючи лептоспірозом, що

може протікати в них у різних формах - від безсимптомного носійства до

важких генералізованих форм. Гризуни виділяють збудника із сечею в

навколишнє середовище: ґрунт, інфікуючи рослини, що приводить до

формування природних вогнищ, але сформованих дикими тваринами, які

поїдають рослини, п'ють інфіковану воду. У природі постійно

підтримується циркуляція лептоспіроз. Масивність інфікування

лептоспірами водойми залежить від кількості поруч живуть гризунів, які є

основними постачальниками інфекції. Таким чином, можна сказати, що

будь-який район, будь-яка сільська місцевість, може бути районом

проживання гризунів, тобто будь-яка місцевість може бути небезпечна з

погляду формування вогнища.

 

Перший опис клінічної картини лептоспірозу було зроблено в 1874 році

Вейном. 80-і роки є надзвичайно насиченим періодом мікробіологічних

досліджень і відкриттів. Вейн - лікар-клініцист, описав перший реакцію

аглютинації при ріккетсиозі, сипному тифі. Він підкреслив, що це

захворювання має виражену варіабельність симптомів, воно може протікати

у формі ОПН, з вираженим геморрагічним синдромом, завжди супроводжується

жовтяницею.

 

У 1888 році Васильєв незалежно від Вейна описав (вісник медицини) як

самостійну жовтяницю нічого загального не має з хворобою Боткіна.

Збудник поселяється в жовчі, і може закупорювати жовчні протоки. Також

лептоспіроз називається іктеро-геморагічною лихоманкою.

 

У 1928 році В.А. Башенін описав безжовтяничну форму лептоспірозу, і

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ