UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШляхи та способи проникнення збудника в організм (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1188
Скачало221
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“ШЛЯХИ ТА СПОСОБИ ПРОНИКНЕННЯ

 

ЗБУДНИКА В ОРГАНІЗМ”

 

Для виникнення і розвитку інфекційного процесу необхідні три складники:

а) наявність патогенного мікроба; б) проникнення його в сприйнятливий

макроорганізм; в) певні умови зовнішнього середовища, в якому

відбувається взаємодія між мікро- і макроорганізмом.

 

Між організмом хазяїна і мікробами, які проникли до нього, відбувається

складна боротьба. Якщо організм не може протистояти патогенним мікробам

і паралізувати їхню шкідливу дію, а зовнішнє середовище сприяє

розвиткові мікроорганізмів, виникає інфекційне захворювання.

 

Дуже важливе значення для виникнення інфекційного процесу має стан

макроорганізму. Ступінь його участі в інфекційному процесі може залежати

від виду і генотипу, реактивності, розладу функції центральної нервової

системи (ЦНС), білкового голодування, наявності вітамінів, гормонів та

інших факторів. Залежно від стану, в якому перебуває макроорганізм, а

також впливу зовнішнього середовища інфекційний процес може закінчитися

загибеллю хвороботворного мікроорганізму, загибеллю макроорганізму або

встановленням взаємної адаптації між ними.

 

Проникнення в макроорганізм патогенного мікроба не завжди спричиняється

до захворювання; в багатьох випадках воно обмежується короткочасним

інфікуванням без прояву хвороби або відносно тривалим носінням збудників

інфекції макроорганізмом. Саме завдяки цьому інфекція може траплятися

набагато частіше, ніж інфекційні хвороби.

 

Організм людини є сприйнятливим до збудників гонореї і менінгококового

менінгіту, а майже всі тварини до них резистентні (несприйнятливі).

Подібні приклади свідчать про наявність у макроорганізмів видової

резистентності (опірності). В літературі наводяться численні приклади

генотипової резистентності. Наприклад, збудник сибірки здебільшого

уражає травоїдних тварин. Поряд з цим є дані про те, що генотип

алжирських овець робить їх відносно резистентними до цієї хвороби.

 

Реактивність макроорганізму, його імунобіологічна готовність знешкодити

патогенні мікроби тісно пов'язані зі станом довкілля, умовами життя і

побуту, характером праці й харчування, санітарно-гігієнічними умовами

тощо.

 

На сприйнятливість макроорганізму до інфекції певним чином впливають вік

і стать у зв'язку з фізіологічними особливостями. Наприклад, до одних

інфекційних хвороб діти більш сприйнятливі, до інших, навпаки, менш

сприйнятливі, ніж дорослі. Різна вікова резистентність до інфекції

залежить від характеру обміну речовин, функцій органів внутрішньої

секреції і особливостей імунітету.

 

На підвищення сприйнятливості до інфекційних хвороб особливо впливає

характер харчування. Зокрема, білкове голодування супроводиться

порушенням білкового обміну, що призводить до зменшення синтезу

специфічних антитіл, зниження активності фагоцитів. У результаті

голодування макроорганізм може втрачати не лише індивідуальний, а й

видовий імунітет.

 

Значно впливають на сприйнятливість до інфекційних захворювань

гіповітамінози. Наприклад, гіповітаміноз С зумовлює зниження опірності

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ