UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВклад українських вчених у розвиток мікробіології (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5651
Скачало447
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Вклад українських вчених у розвиток мікробіології”

 

 

1. Найвідоміші вчені-мікробіологи України

 

З ім'ям І. І. Мечникова тісно пов'язаний розвиток мікробіології в

Україні. Навколо вченого гуртувалися найкращі діячі вітчизняної

мікробіологічної науки: Г. Н. Габричевський, О. М. Безредка, M. Ф.

Гамалія, І. Г. Савченко, Л. О. Тарасевич, Д. К. Заболотний, В. Л.

Оме-лянський, М. Я. і Ф. Я. Чистовичі та багато інших. 1.1. Мечников був

організатором першої бактеріологічної станції в Одесі.

 

Учень Л. Пастера, найближчий співробітник і друг І.І. Мечникова,

M.Ф.Гамалія (1859—1949) заснував у 1886 р. другу в світі пастерівську

станцію в Одесі і першим на практиці почав застосовувати щеплення проти

сказу. Він провів низку цінних досліджень з епідеміології чуми,

бактеріології туберкульозу, розробив заходи щодо ліквідації віспи. В

1898 р. М. Ф. Гамалія вперше описав явище бактеріофагії у паличок

сибірки.

 

Загальну пошану здобув своїми працями видатний український мікробіолог,

президент АН УРСР Д. К. Заболотний (1866—1929). Він організував першу в

світі кафедру епідеміології при Одеському медичному інституті. Багато

зусиль і праці віддав Д.К. Заболотний вивченню чуми, холери, сифілісу,

дифтерії, черевного й висипного тифів тощо. Він обґрунтував

епідеміологічну роль бабаків в утворенні природних вогнищ чуми. Д. К.

Заболотний — засновник Інституту мікробіології і епідеміології, нині

Інститут мікробіології і вірусології НАН України, що носить його ім'я.

 

Всьому світові відоме ім'я Д.Й. Івановського (1864—1920), видатного

природознавця, засновника сучасної вірусології. В 1892 p., вивчаючи

мозаїчну хворобу тютюну, Д. Й. Івановський відкрив раніше не відомі

субмікроскопічні істоти, які одержали назву вірусів. Це відкриття

засвідчило, що поряд з клітинними формами існують живі системи,

позбавлені клітинної структури. Цим було закладено фундамент нової науки

— вірусології.

 

Ще в дореволюційний період простежується помітний розвиток

мікробіологічної науки. Засади класифікаційно-систематичного її напряму

було розроблено у працях видатних вітчизняних учених-мікробіологів Л. С.

Ценковського, А. І. Артарі, Г. А. Надсона та інших.

Еколого-фізіологічний напрям плідно розвивав у своїх працях один із

засновників ґрунтової мікробіології, видатний російський учений С.М.

Виноградський (1856-1953). Він увів мікроекологічний принцип у

дослідження мікроорганізмів. Докладне вивчення С. М. Виноградським

морфології і живлення сіркобактерій, нітрифікуючих і залізобактерій

сприяло відкриттю важливого біологічного процесу — хемосинтезу.

Дослідження С. М. Виноградського показали, що мікроорганізми здійснюють

велику геохімічну роботу, беручи участь у кругообігу речовин у природі.

 

Відкриття в 1880 р. Ф. М. Каменським явища співжиття рослин із грибами

(мікориза), а в 1886 p. M.C. Вороніним — явища співжиття рослин із

бульбочковими бактеріями певною мірою підготували ґрунт для подальших

досліджень С. М. Виноградського. У 1893 р. він відкрив фіксацію

атмосферного азоту в ґрунті вільноживучими бактеріями. Виділений ним

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ