РЕФЕРАТ
на тему:
“Вимоги до особистої гігієни персоналу аптек.
Гігієнічні і мікробіологічні обґрунтування вимог
до особистої гігієни фармацевта”
ПЛАН
1. Особиста гігієна працівників аптек
2. Вплив мікробного фактора на роботу в аптеках. Гігієнічні і
мікробіологічні обґрунтування вимог до особистої гігієни фармацевта
Література
1. Особиста гігієна працівників аптек
Дотримання правил особистої гігієни є обов’язковим і повинне бути нормою
поведінки кожної людини. Особиста гігієна аптечних працівників особливо
важлива, тому що при порушенні санітарних правил поведінки можливі
передача внутріаптечної інфекції і зараження лік. Крім того, зовнішній
вигляд аптечних працівників, їх охайність, чистота одягу, рук, зачіска,
дотримання гігієнічних навичок грають велику санітарно-просвітницьку
роль. Аптечний працівник являє особистий приклад культури поведінки для
відвідувачів, з якими він постійно спілкується.
Кожний аптечний працівник на роботі повинен постійно носити халат і
головний убір (шапочку чи косинку). Для цього він має у своєму
розпорядженні три халати і три шапочки, які зобов’язаний змінювати не
рідше 2 рази в тиждень. Прийшовши на роботу, варто надягти халат,
ретельно вимити руки з милом і обробити дезинфікуючим розчином, волосся
цілком забрати під головний убір. Зберігати особистий і виробничий одяг
необхідно роздільно. Аптечні працівники повинні мати змінне взуття.
Протягом робочого дня треба стежити за чистотою рук, спецодягу, свого
робочого місця, щодня змінювати рушник для рук.
Перед відвідуванням туалету аптечний працівник повинен зняти халат, а
після відвідування ретельно вимити руки з милом і обробити їх
дезинфікуючим розчином. Усе це робиться в перед убиральнею, де повинні
бути раковина з підводкою холодної і гарячої води, ємність з
дезинфікуючим розчином, повітряна електросушка, вішак для рушника і для
халату.
Забороняється виходити в халатах за межі виробничих приміщень і тим
більше за межі аптеки, входити у виробничі приміщення без халату, носити
в його кімнатах предмети особистого користування, за винятком чистої
носової хустки, зберігати в одній шафі особистий і виробничий одяг.
Догляд за шкірою і підтримування її чистоти є одним з основних вимог
особистої гігієни. Особлива увага варто звертати на стан піднігтьових
просторів.
Працівники, що виготовляють ліки в асептичних умовах, повинні особливо
строго дотримувати правила особистої гігієни. Виготовлення стерильних
лік повинне вироблятися в умовах ретельного дотримання правил особистої
гігієни. Варто надягати спеціальний наглухо закритий (хірургічний)
халат, мати окремий головний убір і взуття, стерильну марлеву пов’язку.
Зміна одягу здійснюється в перед асептичній (шлюзі). Тут же виробляється
обробка рук по методу Спасокукоцького-Кочергіна 10% розчином аміаку, що
додають по 0,5 міл. на 100 міл. теплої води, налитих у два емальованих
тази. Руки миють марлевою серветкою чи ватою спочатку в одному тазі,
потім в іншому. Якщо другий розчин після миття каламутніє, необхідно
повторити обробку рук. Після миття руки витирають стерильним рушником і
обробляють протягом 3-5 хв. 70% етиловим спиртом.
2. Вплив мікробного фактора на роботу в аптеках. Гігієнічні і
мікробіологічні обґрунтування вимог до особистої гігієни фармацевта
Мікроорганізми є одним з діючих факторів зовнішнього середовища. При
несприятливих санітарно-гігієнічних умовах вони можуть негативно
впливати на якість, виготовлених лік в аптеках, і служити причиною
виникнення внутріаптечних інфекцій. Численні дослідження, проведені по
цьому питанню, як у нашій країні, так і за кордоном, свідчать про велику
небезпеку потрапляння мікроорганізмів у ліки.
Великий збиток препаратам наносять сапрофітні мікроорганізми, що
руйнують ліки і використовують їхній як живильні речовини для свого
росту і розвитку. Такі ліки втрачають свою терапевтичну активність, а
іноді набувають токсичних властивостей. Так, багато мікроорганізмів
активно розкладають сульфаніламідні препарати й алкалоїди. Ряд мікробів
змінюють хімічний склад лік, відновлюючи хлорит кальцію до хлориду
кальцію.
Високу мікробну засіюваність можуть мати концентровані розчини
бюреточних установок: розчин гідрокарбонату натрію, сульфату магнію,
барбіталу натрію, аскорбінової кислоти, амідопірина, м’ятної води й ін.
Мікробному засіюванню піддаються не тільки рідкі, але і тверді лікарські
форми, порошки, мазі, суспензії, свічі і т.д. Найбільшому засіюванню
піддані порошки, до складу яких входить рослинний компонент (корінь
валеріани, сухий екстракт беладони).
Істотну епідеміологічну роль можуть грати мікроорганізми у виникненні
внутріаптечної інфекції. Як уже відзначалося, в аптеку приходять хворі
(з гострою формою і помірною амбулаторною), реконвалесценті, носії
збудників інфекційних захворювань. Усі вони є джерелами інфекції, що
різними шляхами може передаватися від них аптечним працівникам. Найбільш
небезпечний повітряно-краплинний шлях. При розмові, кашлі, чханні з
дихальних шляхів виділяються дрібні крапельки, що містять мікроорганізми
– бактерій. Підсихаючи, вони утворять бактеріальний пил, що осідає на
навколишні предмети і підлогу. При наявності повітряних потоків цей пил
піднімається в повітря і розноситься по приміщеннях аптеки. Зона
поширення бактеріального пилу і бактеріальних аерозолей дуже велика, що
саме по собі представляє велику епідеміологічну небезпеку.
Збудники інфекційних захворювань можуть поширюватися при безпосередньому
контакті, головним чином через рецепти.
Найбільшої епідеміологічної небезпеки піддаються працівники аптек,
робочі місця яких розташовані в торговому залі і мають безпосередній
контакт з відвідувачами: провізори-технологи, фармацевти касири, у
меншому ступені провізора-аналітики, тому що вони прямого контакту з
відвідувачами не мають, але можуть бути інфіковані через повітряне
середовище й особливо через рецепти.
Мікробному засіюванню піддаються в основному руки, спецодяг аптечних
працівників, що може привести до захворювання. Крім того, можуть
обсіменятися устаткування, аптечний інвентар, дистильована вода і ліки.
З метою профілактики внутріаптечного інфікування і попередження
розкладання лікарських препаратів мікроорганізмом в аптеках проводять
комплекс санітарно-гігієнічних і протиепідеміологічних заходів,
спрямованих на боротьбу з мікрофлорою. Насамперед, здійснюється боротьба
з мікрофлорою повітряного середовища. Одним з найбільш ефективних
методів знезаражування повітря є ультрафіолетове (УФ) опромінення.
Найбільш вираженою бактерицидною властивістю володіють УФ промені з
довгої хвилі 254-257 нм.
В даний час використовуються бактерицидні увіолеві лампи БУВ-15, БУВ-38,
БУВ-30п, що представляють собою газорозрядні ртутні лампи низького
тиску. Лампи зроблені у вигляді трубки різної довжини з увіолевого скла
і наповнені газовою сумішшю, що складається з пар ртуті й аргону. У
кінці трубок упаяні вольфрамові електроди. При пропущенні струму через
трубку виникає газовий розряд, у результаті якого відбувається світіння.
Увіолеве скло, з якого зроблена лампа, пропускає УФ промені, що убивають
мікроорганізми, забезпечуючи при цьому високий знезаражуючий ефект. В
аптеках використовують стельові бактерицидні облучувачі (ПБО) і настінні
бактерицидні облучувачі (НБО). Надійний знезаражуючий ефект досягається
при роботі бактерицидних ламп протягом 2 годин при потужності ламп 3 Вт
на 1м куб.
При тривалій роботі бактерицидних ламп у повітрі аптек можуть
накопичуватися озон і окис азоту в кількостях, що перевищують ПДК. Тому
використання УФ випромінювання вимагає дотримання правил безпеки. У
присутності працюючих можна застосовувати екрановані бактерицидні лампи
потужністю 1 Вт на 1м куб., у відсутності людей використовуються
бактерицидні лампи з розрахунку 3 Вт на 1м куб. В останні роки в аптеках
застосовуються пересувні бактерицидні облучувачі, що дає можливість
більш ефективно робити знезаражування повітря.
Знезаражування повітря в аптеці можна здійснювати хімічними засобами
(пропиляний гліколь, три етиленгліколь і ін.), аерозолі яким
розпорошуються в приміщеннях. Знезаражуванню необхідно піддавати
дистильовану воду й інші розчини. Для цього використовуються
бактерицидні лампи. В обов’язковому порядку необхідно обробляти стіни і
підлоги в асептичної, стерилізаційної і дистиляційно-стерилізаційної 2%
розчином хлораміну і 3%розчином перекису водню.
Необхідність боротьби з мікробним забрудненням в аптеці зв’язана не
тільки з можливістю псування лік і виникненням захворювань в аптечних
працівників. Наявність в ін’єкційних розчинах мікроорганізмів і
продуктів їхнього розпаду може приводити до такого негативного явища, як
пирогенність. Крім мікроорганізмів, пірогенними властивостями володіють
домішки іонів, продукти термоокислювальних деструкцій полімерів при
введенні в організм.
При виготовленні лік в умовах аптечної технології, особливо ін’єкційних
розчинів, становлять небезпеку бактеріальні пирогени, що утворяться в
результаті життєдіяльності і розпаду мікроорганізмів. Це фактично
загиблі мікробні клітки, по хімічному складу є високомолекулярними
сполуками. Носіями пірогенності в одних мікроорганізмів є білкові
фракції, в інших липополісахаридні. Пірогенні речовини добре
розчиняються і легко проходять через фільтри з порами до 50 нм. Розмір
самих пірогенів коливається від 1 до 50 нм.
Пірогенністю володіють патогенні мікроорганізми і багато інших
сапрофітів, що знаходяться в повітрі, воді й інших середовищах. У
зв’язку з цим в аптеці велику небезпеку представляє дистильована вода,
що не пройшла апірогенну обробку.
Біологічна активність пірогених речовин висока.
При потраплянні їх в організм людини в кількості 1,5 мкг виникає
пірогенна реакція. З урахуванням індивідуальних особливостей організм
по-різному реагує на введення пірогенів. Найбільш характерне підвищення
температури тіла, озноб, головний біль, нудота, порушення діяльності
серцево-судинної системи, іноді колапс. У деяких випадках важкі пропасні
стани закінчувалися смертельним результатом. Температура тіла
підвищується через 30-60 хвилин і досягає найбільшого значення через
1,5-2 години після ін’єкції; на високому рівні температура тримається
5-6 годин, потім протягом 1-2 годин при сприятливому плині і результаті
опускається до норми, а іноді і нижче.
Пірогенні речовини дуже термостабільні. Температура, що використовується
для стерилізації, викликає загибель мікробів, але при цьому зберігається
пірогенність. Стерильний розчин може бути пірогенним, і в цьому його
небезпека. Саме тому при виготовленні ін’єкційних розчинів необхідно
суворо дотримувати не тільки технологічного, але і санітарного режиму.
В усуненні пірогенності велику роль грає дотримання чистоти і
стерильності в асептичному блоці. В ін’єкційні розчини мікроорганізми
попадають з аптечним посудом, предметами, зв’язаними безпосередньо з
виготовленням розчинів, і особливо з дистильованою водою. Тому потрібно
вживати заходів, що не допускають улучення мікроорганізмів у
виготовлений розчин.
Для одержання апірогенної дистильованої води в аптеках використовують
спеціальні дистилятори, що мають пристрій для затримки крапель
неперегнаної води і закриття водозбірника, у якому вода витримуються при
температурі 80оС і вище, що перешкоджає розвитку мікрофлори.
Фармацевти при виготовленні ін’єкційних розчинів повинні працювати в
стерильних халатах і головних уборах, дотримуючи правила особистої
гігієни й обробляючи перед роботою руки відповідно до інструкції.
Вікна асептичної повинні бути щільно закриті, щілини наглухо забиті.
Воздухообміни повинні бути з перевагою, припливу над витяжкою для того,
щоб створити підпір зовнішньому повітрю. Подаване повітря повинне
проходити через фільтри, що уловлюють пил і мікроорганізми.
Останнім часом випускаються спеціальні столи, у яких умонтовані
пристрої, що подають на робоче місце чисте повітря (стіл монтажний
пилезахисний СМП-1).
Дотримання санітарного режиму повинне сприяти змісту мікроорганізмів у
лікарських формах у кількостях, що відповідають гігієнічним правилам.
Література
Логинова Р.А., Новикова И.М. Руководство к практическим занятиям по
гигиене. М.: Медицина, 1977. 184с.
Минх А.А. Справочник по санитарно-гигиеническим исследованиям. М.:
Медицина, 1973. 400с.
Румянцев Г.И., Вишневская Е.П., Козлова Т.А. Общая гигиена. М.:
Медицина, 1985. 432с.
Новиков И.М. Общая гигиена.М.Медицина.1985.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
