UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВажливість добрих взаємовідносин для лікування і одужання хворих (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1335
Скачало213
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Важливість добрих взаємовідносин

 

для лікування і одужання хворих”

 

ПЛАН

 

1. Природа і значення взаємовідносин між лікарем і хворим. Основні

складові цих взаємовідносин

 

2. Вплив позитивних взаємовідносин на процес лікування

 

Література

 

1. Природа і значення взаємовідносин між лікарем і хворим. Основні

складові цих взаємовідносин

 

Велике значення в лікувальному процесі займають позитивні стосунки між

хворим і лікарем.

 

Протягом усієї історії медицини провідною у відносинах між лікарем і

хворим була й залишається довіра, яка раніше передбачала повне право

лікаря приймати рішення, а тепер орієнтується на творчу співпрацю, де

мають місце сумніви щодо результатів лікування й прогнозу, а також

правдиві відомості про серйозність самої хвороби. Все це становить

сучасний медичний підхід до проблеми взаємовідносин лікаря і хворого.

 

Що більше ці стосунки ґрунтуються на довірі, то повніше вони виконують

роль емоційного захисту, здатні відгукнутися співчуттям й

співпереживанням, то вища їхня моральна цінність. Така "відкритість"

відносин між лікарем і хворим дає змогу розв'язати найрізноманітніші

проблеми — від діагностичного пошуку до найінтимніших питань.

 

Взаємовідносини лікаря і хворого — це не просто обмін інформацією, це —

частина лікування. Адже давно відомо, що лікарі можуть впливати на

хворобу без будь-яких ліків: прикладом може слугувати ефект плацебо.

Плацебо — це біологічно інертна речовина, котру лікар дає хворому як

біологічно активну. Свого часу обов'язковою передумовою ефекту від

плацебо вважалася сліпа віра у чудодійну силу ліків. Одначе

співробітництво між лікарем і хворим породжує ефект плацебо без усякого

плацебо: будучи науково обґрунтованим, ефект плацебо доповнює медицину

як науку і виправдовує погляд на неї як на мистецтво.

 

У повсякденній діяльності лікаря часто виникають конфлікти утилітарної

етики, яка вчить ураховувати лише наслідки лікарської діяльності, та

деонтологічної етики, згідно з якою треба орієнтуватися не на наслідки,

а на загальновизнані етичні принципи: чесність, вірність обов'язку,

"клятві Гіппократа", дотримуватися прав людини тощо.

 

Важливою етичною проблемою є співвідношення свободи пацієнта і опіки над

ним лікаря. Ця опіка позначається терміном "патерналізм", який може бути

справжнім (наприклад, у разі непритомності хворого) або солітарним, коли

пацієнт повністю довіряє лікарю і твердо переконаний, що той зробить усе

для його видужання. Проте найчастіше зустрічається несолітарний

патерналізм, який вимагає від лікаря великого такту для спрямування волі

пацієнта на шлях видужання.

 

Усе розмаїття підходів до співробітництва лікаря та хворого складається

із чотирьох головних компонентів: а) підтримки; б) розуміння; в) поваги;

г) співчуття.

 

Підтримка — одна із найважливіших умов правильних взаємин лікаря і

хворого. Підтримка у цьому випадку означає прагнення лікаря бути

корисним для хворого. Одначе це не означає, що лікар повинен взяти на

себе всю відповідальність за стан здоров'я і настрій хворого. Тут

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ